Зразок роботи
Сучасний розвиток інформаційного суспільства безпосередньо пов’язаний з необхідністю збору, обробки і передачі величезних об’ємів ін-формації, перетворенням інформації в товар, як правило, значної вартості. Це стало причиною глобального переходу від індустріального суспільства до інформаційного. В таких умовах наука за своєю суттю є безпосередньою продуктивною силою суспільства, інформація прирівнюється до таких най-важливіших ресурсів суспільної діяльності, як матеріали та енергія. Крім то-го, інформація пропонує методи і засоби підвищення ефективності всіх сфер управління, науки та виробництва, в тому числі й комерційної діяльності, на новому, вищому науково–технічному рівні.
Інформація в найширшому трактуванні – це сукупність знань про фак-тичні дані і залежності та взаємозв'язки між ними [16].
В Україні вся діяльність, пов'язана зі сферою інформації, законодавчо регулюється Конституцією України, законами, законодавчими актами з ок-ремих галузей, міжнародними договорами та угодами, що ратифіковані Ук-раїною, та принципами і нормами міжнародного права. Насамперед це Зако-ни України:
• "Про інформацію" від 02.10.1992;
• "Про науково–технічну інформацію" від 25.06.1993;
• "Про інформаційні агентства" від 26.02.1995;
• "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 05.07.1994;
• "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998;
• "Про порядок висвітлення діяльності органів державної впади та ор-ганів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.1997 тощо [16].
Крім того, сюди можна віднести понад 30 нормативних і нормативно–правових актів: декретів і постанов Кабінету Міністрів України, наказів міні-стерств, державних комітетів та інших відомств, інструктивних листів і т.п.
У статтях та окремих положеннях законодавчих і підзаконних актів по-дано визначення і трактування основних понять, пов'язаних зі сферою інфо-рмації, а саме: "інформація", "інформаційна діяльність", "інформаційна пос-луга", "інформаційна потреба", "інформаційна продукція", "види інформа-ції", "інформаційні ресурси", "інформаційний ринок" тощо.
Так, у Законі України "Про інформацію" сказано, що інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події чи явища, які від-буваються в суспільстві, державі та навколишньому середовищі [1]. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної кон-куренції у підприємницькій діяльності" трактує інформацію як відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (фотографії, голограми, кі-но-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, БД тощо) [16].
Інформаційна діяльність, згідно зі ст. 12 Закону України "Про інфор-мацію", – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних по-треб громадян, юридичних осіб і держави. Основними напрямами інформа-ційної діяльності є одержання, використання, поширення, передача і збере-ження інформації [1].
Одним із напрямків інформаційної діяльності є інформаційний сервіс. Інформаційний сервіс це — діяльність щодо задоволення інформаційних по-треб споживачів [15].
Сучасний інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача, як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся увага. Це – вияв і мак-симально повне та швидке задоволення його потреб і активізація ролі інфор-маційного працівника як посередника між користувачем і інформацією [14].
Впровадження сучасних технологій як більш оперативного та повного задоволення запитів на інформацію та впровадження нових форм обслугову-вання, сприяє розширенню діапазону послуг, що традиційно надають інфо-рмаційні установи.
Ключовим моментом, який відрізняє інформаційний сервіс від більш загального поняття «інформаційна діяльність», є наявність зацікавленого у конкретній інформації споживача та посередника — інформаційного праців-ника, здатного цю інформацію надати [14].
Магістр