Готові роботи
Стандарти журналістської професії в умовах інформаційної і військової агресії Російської Федерації проти України

Стандарти журналістської професії в умовах інформаційної і військової агресії Російської Федерації проти України (ID:244641)

РозділЗахист інформації
Тип роботи магістерська
Рік виконання 2018
Кількість сторінок 100
Зміст ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ………………………………………….8 1.1. Історіографія теми дослідження……………………………………..8 1.2. Поняття про журналістські стандарти: європейський та український виміри…………………………………………………………………………….15 1.3. Специфіка журналістських стандартів при висвітленні конфліктів..........................................................................................................27 Висновки до розділу 1…………………………………………………..32 РОЗДІЛ 2. ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ………35 2.1. Порушення стандартів журналістської професії російськими ЗМІ………………………………………………………………………………..35 2.2. Використання стандартів вітчизняними журналістами…………..48 2.3. Засоби репрезентації концепту ВІЙНА в українських мас-медіа...52 Висновки до розділу 2…………………………………………………..57 РОЗДІЛ 3. НОВІ ПІДХОДИ ДО ОСМИСЛЕННЯ СТАНДАРТІВ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ………………………60 3.1. Пропозиції щодо вдосконалення журналістських стандартів….60 3.2. Шляхи підвищення інформаційній безпеки України.......................65 3.3. Форми й методи психологічного захисту від маніпулювання свідомістю……………………………………………………………………….76 Висновки до розділу 3…………………………………………………….84 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….86 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………90
Ціна(грн.) 400
Зразок роботи:
ВИСНОВКИ Дослідивши дію стандартів журналістської професії в умовах інформаційної і військової агресії Російської Федерації проти України, ми дійшли таких висновків. 1. На даний час кодекси журналістської етики прийнято більш ніж у 70 країнах світу. Більшість етичних кодексів вимагає від журналістів перевірки будь-якої інформації і публікації лише інформації, одержаної з джерел, що відомі їм особисто, використання журналістами лише «звичайних» методів збирання інформації, виправлення помилок та спростування неправдивої інформації, недостовірної інформації, додержання принципів безсторонності, розмежування фактів та коментарів і оцінок, а також додержання авторського права, зокрема, заборони плагіату в будь-якій формі. 2. Щодо професійних стандартів журналістів України, то експерти Інституту масової інформації виокремлюють шість основних стандартів інформаційної журналістики, причому, на їхню думку, вони є однаково справедливими для телебачення, радіо, преси та Інтернет-видань, навіть попри специфічні відмінності у цих типах ЗМІ. Ці стандарти – це баланс думок і точок зору, достовірність, точність, повнота, відокремлення фактів від коментарів та оперативність подачі інформації. 3. Збройний конфлікт в Україні змусив переосмислити як щоденну журналістську роботу (перевірка інформації, використання термінології), так і порушив більш широке питання – чи можливе обмеження свободи слова в умовах фактичних бойових дій. Думки журналістів і журналістикознавців щодо дотримання журналістських стандартів в умовах військової агресії розділились. Незважаючи на тривалий час перебування України в стані гібридної війни, до сих пір чітко не визначені критерії журналістської діяльності в незвичайних умовах. На нашу думку, в умовах неоголошеної війни потрібно не тільки дотримуватися основних професійних стандартів, а робити це з ще з більшою ретельністю та увагою до достовірності. Адже копіювання методів російської пропаганди викличе недовіру до вітчизняних ЗМІ як з боку внутрішніх, так і зовнішніх споживачів інформації. Інша справа – спростовування фальшивок із Росії, яке потрібно робити переконливо, аргументовано, одним словом – професійно. 4. Аналіз діяльності засобів масової інформації РФ показав, що російські журналісти беззастережно і свідомо порушують такі базові стандарти журналістської професії, правдивість і точність; безсторонність і багатоманітність точок зору; редакційна чесність, незалежність. За великим рахунком, це вже не журналістська діяльність із притаманними їй функціями, а замовне виконання психологічних операцій, для проведення яких використовуються ретельно відібрані повідомлення для різних цільових аудиторій (для внутрішнього «споживання», для українського суспільства, або ж спрямовані на дестабілізацію інформаційно-психологічного середовища західноєвропейського та американського суспільства). 5. Потреба створення якісної та конкурентоспроможної української культурно-інформаційної продукції, вироблення україноцентричного дискурсу для ЗМІ, є нині надзвичайно актуальною, як і гостра необхідність активного нарощування потенціалу українського інформаційного спротиву та популяризації країни на міжнародній арені. Без перемоги на інформаційному «фронті» визволення українських територій від окупантів видається малоймовірним. На жаль, в українських мас-медіа також наявні порушення журналістських стандартів, проте переважна їх більшість зафіксована в Інтернет-виданнях. Найтиповішими в українських ЗМІ є такі порушення стандартів: тенденційний добір фактів, згадування росіян у негативному контексті, акцентування на національності; цитування нетолерантних висловів, створення негативного образу внутрішньо переміщених або вимушено переселених осіб; використання некоректних слів («інвалід», «нелегали», «наркомани» тощо), ненормативної лексики, негативно забарвлених метафор; створення образу російського народу як розумово відсталої, алкогольно залежної нації, цитування ксенофобної лексики на позначення представників інших національностей; створення іронічно-саркастичних оказіональних лексем тощо. 6. Часткове вирішення проблеми щодо дотримання професійних стандартів журналістики вбачається в посиленні повноважень Національної ради при реагуванні на порушення в контенті, так і зміні законодавчих норм щодо редакційних статутів і редакційних рад. Дієвим засобом може стати впровадження до українського кодексу професійної етики штрафних санкцій, як це робиться, зокрема, в Японії. Потребує змін кодекс і також у зв’язку з широкою візуалізацією мас-медіа. 7. Посилення ролі українських мас-медіа в сучасній інформаційній боротьбі конче необхідне. Для цього їм потрібно чіткіше позиціонувати себе як власне медії; активніше насичувати інформаційне поле правдивою й перевіреною інформацією; урізноманітнювати поширювані повідомлення (подієвою, узагальнювальною, аналітичною тощо інформацією); суттєво підвищити оперативність реагування на події й оперативність подаваної інформації; активніше диференціювати форму подачі залежно від каналу інформації (Інтернет, газета, радіо, телебачення). Найголовніше: необхідно готувати висококваліфіковані журналістські кадри, щоб найрейтинговіші програми українського телебачення вели не шустери й кісєльови, які ці програми часто перетворюють на засоби інформаційної війни, а свої високофахові ведучі. Тобто йдеться про дотримання журналістських стандартів у подачі інформації, про журналістську фаховість. Для створення неспотвореного інформаційного поля на непідконтрольних територіях, зокрема для спростування поширюваних протилежною стороною чуток і міфів, необхідно оперативніше реагувати на них, активніше використовувати Інтернет-ресурси, безкоштовно поширювати пресу. 8. Дієвим у процесі захисту від маніпуляцій є відсторонення від емоцій, адже маніпулятивні технології найдієвіше спрямувати на емоційну сферу людини. Науковці радять сприймати інформацію відсторонено, a вже потім, без участі інших осіб, обміркувати її. Важливою є діалогічність мислення, адже маніпулятори намагаються перетворити нас на споживачів ідей, позбавити нас будь-якого відкритого діалогу. Діалог руйнує маніпуляцію. Необхідними стають також створення альтернатив та піддання сумніву інформації, що надходить. Особа, яка намагається маніпулювати, пропонує вигідну їй позицію, яка, з її точки зору, позбавлена альтернативи. Аби уникнути цього, треба припустити іншу позицію, піддавши сумніву інформацію, що надходить, і вся структура маніпуляції руйнується. Виявивши інші альтернативи, можна припинити процес маніпулювання. Важливою протиотрутою від маніпулювання є належний рівень духовної культури.

Замовлення

Замовлення