0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Категорія трагічного в історичній драматургії ХІХ – початку ХХ століття: ідейно-естетична парадигма, проблеми еволюції (ID:294436)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Література
Сторінок: 73
Рік виконання: 2018
Вартість: 1300
Купити цю роботу
Зміст
+ презентація до захисту ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………… РОЗДІЛ I. Зародження та розвиток категорії трагічного у світовій та національній літературах. Сучасний стан вивчення проблеми РОЗДІЛ ІІ. Категорія трагічного у драматургії І половини ХІХ століття ………………………………………………………………………….. 2.1. Трагізм зображення історичних подій та образів у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка…………………………………………………………….. 2.2. Трагічна модель світогляду в історико-романтичних драмах «Сава Чалий» та «Переяславська ніч» Миколи Костомарова …………………………………………………………………… РОЗДІЛ ІІІ. Національний трагізм драматургії ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття………………………………………………………. 3.1. Трагізм зображення історичних подій та образів у драмах «Серед бурі», «Степовий гість» Бориса Грінченка……………………………………….. 3.2. Категорія «свій-чужий» як прояв трагічного у драмі «Оборона Буші» Миколи Старицького……………………………………………………….. 3.3. Прояви трагічного у драматичній поемі «Бояриня» Лесі Українки…….. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Категорія трагічного як одна з головних категорій філософії та естетики знаходить потужне втілення у літературній творчості. Зазначена категорія має широкий спектр трактувань та змістових наповнень, що модифікувались відповідно до зміни історичних епох, а отже й свідомості людини, її світосприйняття та світовідтворення у різних видах мистецтва, літератури зокрема. Найяскравіше трагізм ситуації допомагає розкрити драма, адже послуговується не тільки словом, а й елементами інших видів мистецтв, що сприяє створенню цілісної довершеної картини. В українській історичній драматургії категорія трагічного є одним із центральних понять, адже історія держави – це суцільна боротьба проти зовнішніх та внутрішніх ворогів. Тому трагізм, підсилений героїчним пафосом, є визначальною рисою української історичної драми XIX – початку XX століття. Категорія трагічного є малодослідженою в сучасній науці і вимагає глибокого опрацювання – у цьому полягає актуальність роботи. Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням специфіки наукової проблеми, актуальності обраної теми та стану її дослідження. Мета дослідження – простежити особливості історичного розвитку категорії трагічного, проаналізувати різні точки зору (від Аристотеля до сучасних дослідників) на зазначену проблему, з’ясувати прояви категорії трагічного в українській історичній драматургії XIX – початку XX століття, визначити особливості досліджуваної категорії на основі української драми. Для реалізації зазначеної мети визначено наступні завдання: 1) проаналізувати найбільш виразні, з погляду функціонування категорії трагічного, тексти історичних драм української літератури XIX – початку XX століття; 2) простежити у них лінії розгортання категорії трагічного; 3) виявити та проаналізувати взаємозв’язки категорії трагічного та героїчного у зазначених текстах; 4) упорядкувати схеми розгортання трагічного конфлікту; 5) виявити національні ознаки прояву трагічного у драматичних творах; 6) скласифікувати тексти за критерієм динамічності розгортання трагічного конфлікту, за критерієм наскрізності трагічного у тексті драми. Об’єктом дослідження є українська історична драма XIX – початку XX століття. Предмет дослідження – функціонування категорії трагічного у драматичних матеріалі творах (поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка, романтичні драми «Сава Чалий» та «Переяславська ніч» Миколи Костомарова, героїчна драма «Оборона Буші» Михайла Старицького, драми «Серед бурі», «Степовий гість» Бориса Грінченка, драматична поема «Бояриня» Лесі Українки). Методологічною основою дослідження обрано комплексний підхід, що передбачає застосування таких наукових методів: аналізу, синтезу та узагальнення отриманих результатів, культурно-історичний та компаративний. Спорадично досліджуваної проблеми торкались у своїх наукових розвідках такі літературознавці, як В. Атаманчук, Я. Козачок, Н. Колтакова, Л. Масенко, В. Ніконова, В. Одіноченко, Я. Поліщук, В. Романець та ін. Їхні праці становлять теоретико-методичну основу роботи. Наукова новизна дослідження. У роботі вперше зроблено спробу скласифікувати досліджувані тексти за критеріями динамічністю розвитку трагічного конфлікту, за ступенем виразності трагічного та героїчного, за наскрізністю трагічного у драматичних творах досліджуваного періоду. Також запропоновано схеми розвитку трагічного конфлікту у творах. Теоретичне значення роботи. Результати дипломної роботи можуть бути використані у процесі подальшого дослідження естетичних категорій та їх проявів у художній літературі. Практичне значення зумовлене можливістю залучення результатів роботи на уроках української літератури під час вивчення історичної драми в школі, під час вивчення відповідної теми у вищих начальних закладах. Структура дипломного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, п’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел (72 позиції). Загальний обсяг дипломної роботи становить 73 сторінки, з них 57 сторінок основного тексту.