0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Категорія трагічної провини в драматургії Расіна (ID:588875)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Література
Сторінок: 37
Рік виконання: 2021
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………....6 РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ Ж. РАСІНА. ТРАГІЧНА МОДЕЛЬ КЛАСИЧНОЇ ДРАМИ……………………………………………………………………………...6 1.1. Початок творчого шляху…………………………………………………….6 1.2. Естетичні та філософські погляди Расіна………………………………....9 РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КАТЕГОРІЇ «ТРАГІЧНОЇ ПРОВИНИ» В ДРАМАТУРГІЇ РАСІНА………………………………………………………...13 2.1. Художні особливості трагедії «Андромаха»………………………………13 2.2. Драматичні образи трагедії «Федра»……………………………………...20 2.3. «Трагічна провина» у драмі «Береніка»………………………………….26 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……....31 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………...……….………34
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
В західноєвропейській літературі ХVІІ сторіччя класицизм досяг своєї вищої досконалості, кристалізувалася і його теорія. Франція дала класичні зразки літератури цього напрямку. Французькі класицисти зуміли поєднати досвід античної літератури з національними традиціями свого народу, що не вдавалося зробити класицистам інших країн. Своєрідні художні прикмети трагедії французького класицизму, і, перш за все, її яскраво виражений психологічний нахил, знайшли в драматургії Жана Расіна своє послідовне втілення. Драматург порушує у своїх творах найважливіші актуальні проблеми ХVІІ століття. Він ставить питання моральності людей, тих духовних цінностей, які мають значення для суспільства і сьогодні. Витончений поет звертався до долі слабких особистостей, які не завжди могли подолати власні пристрасті і, внаслідок чого, гинули. У змалюванні картин цієї боротьби в ім’я обов’язку, честі, високих моральних принципів – велика виховна сила. Намагаючись розібратися у всіх суперечливих думках і оцінках в розумінні поетичної сутності творчої спадщини Ж. Расіна, доцільно звернутися до суджень, залишеним нам чудовими діячами літератури. Так, французький письменник та філософ Вольтер визначив: «Театр Расіна стає шкалою прекрасного і доброго в людині, шкалою величі душі» [9; 16]. Виразно писав А. Герцен про творчість Ж. Расіна: «Почерпнув з праць німецьких романтиків дуже мінливе представлення про французьких класицистів ХVІІ ст., зненацька для себе відкрив непереборну поетичну чарівність останніх, побачивши твір Расіна на паризькій сцені і відчувши національну своєрідність його творчості» [11; 27]. Один із кращих письменників Франції кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя Анатоль Франс зазначав: «Жан Расін жив у той час, коли французький геній досяг усієї своєї повноти, а мова, яка остаточно склалася, ще зберігала усю свіжість золотого століття. Він учився в поетів античності, насолоджувався ними і до кінця дотримував тієї еллінської і латинської традиції, сповненої краси і розуму, що створила форми поезії – оди, епопеї, трагедії і комедії. Ніжність, чутливість, його палкість, допитливість, навіть його слабості – усе спонукало пізнати пристрасті, що є суттю трагедії, і дати вираження жаху і жалю» [35]. Генріх Гейне мав підстави писати: «Расін був першим новим поетом... У ньому середньовічний світогляд остаточно порушено... Він став органом нового суспільства…» [10; 35]. «Великому мистецтву Расіна притаманна велична ясність, у глибині якої просвічують, як у прозорій воді, людські душі і їхні хвилювання – особливо слабкі душі і жіночі почуття», – відзначає Ромен Ролан [5].