Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І ОЗНАКИ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
З самого початку свого виникнення держава, як політична форма людського соціуму, виступає суб’єктом управління суспільними справами. її управлінське (функціональне) призна¬чення полягає в тому, що, здійснюючи вплив на суспільні процеси в різних сферах життя, вона долає суперечності між інтересами різних соціальних груп і таким чином забезпечує нормальний розвиток суспільства. Цей вплив здійснюється завдяки різним ви¬дам діяльності держави, основні з яких у теорії держави і права мають назву функцій.
Отже, функції держави - це основні напрямки її діяльності, які виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управ¬ління справами суспільства. Вираження у функціях держави її сутності - найбільш глибинного і усталеного в ній - показує, за¬ради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил служить. З’ясувати це означає встановити, якою мірою її во¬ля і зусилля спрямовані на задоволення потреб і інтересів усього суспільства, а якою - певної панівної еліти.
Відображення у функціях держави її соціального призначен¬ня є проявом їх обумовленості потребами розвитку суспільства. Держава існує заради здійснення певних функцій, у цьому поля¬гає її соціальне призначення. Вади в їх виконанні ведуть до ви¬никнення негативних наслідків у суспільному житті [6, с. 102].
Кожна функція держави має свій зміст і об’єкти впливу.
Зміст становить множина однорідних доцільних постійних дій, через які держава здійснює вплив на конкретні сфери суспільного життя і через які розкривається її соціальне призна¬чення. З’ясування змісту функцій дає відповідь на питання: що робить держава; які цілі переслідує; які завдання вирішує вона на певному етапі її розвитку. В сукупності функції дають уявлення про державу з точки зору її динаміки, тобто як вона живе, діє, розвивається, змінюється.
Об’єктом функції є певна сфера суспільних відносин (еко¬номіка, політика, культура та ін.), на яку спрямований державний вплив. Об’єкт є критерієм розмежування функцій держави.
Функціям держави притаманна низка ознак.
1. Вони є основними соціально значущими напрямками її внутрішньої або зовнішньої діяльності. Поняття «основний на¬прямок діяльності* дозволяє виокремити функції із множини ч різних проявів державної діяльності як найбільш широкі і за¬гальні за обсягом. Функціями визнаються такі напрямки діяль¬ності, які мають своїм об’єктом широке коло схожих суспільних відносин в окремих сферах соціального життя (політика, еко¬номіка, культура, соціальна сфера, екологія та ін.); є комплексни¬ми за своїм змістом і структурою; являють собою один із вирі-шальних напрямків впливу держави на суспільні відносини всере¬дині країни або за її межами; здійснюються всіма або багатьма ланками державного апарату.
2. У функціях держави знаходить свій вираз і конкретизацію її історична сутність і соціальне призначення. Зміна сутності й соціального призначення закономірно відбиваються на змісті її діяльності, оскільки функції є найбільш «чутливими» до сутнісних змін.
3. У функціях держави різних типів проявляються й об’єктивізуються притаманні їм особливості й закономірності розвитку, динаміка соціально-економічних, політичних і духовних перетворень у житті суспільства. Зокрема, саме цим обумовлюється зміна функцій сучасної української держави, які кардинально модифіковані порівняно з попередніми періодами їх розвитку в складі Союзу РСР.
4. Функції держави - це стійка, усталена предметна діяль¬ність, що означає їх постійний характер на довгому періоді існу¬вання держави.
5. Реалізація функцій здійснюється притаманними їм метода¬ми і в притаманних їм формах залежно від змісту окремих функцій, конкретики завдань, які вирішуються державою на пев¬них етапах розвитку суспільства. Характерним для форм і ме¬тодів здійснення функцій держави є їх здатність змінюватися, тоді як головні напрямки діяльності держави залишаються постійними. Так, наприклад, нині на зміну командно-адміністра¬тивним методам здійснення економічної функції в Україні при-йшли методи опосередкованого, м’якого впливу на економіку.
6. Функції держави характеризуються спадкоємністю, яка обумовлюється тим, що вони піддаються могутньому впливу ет-нокультурних пластів життя суспільства - національних, тери¬торіальних особливостей, традицій тощо. Тому новий тип держа¬ви, який з’являється в розвитку конкретного державного організаційного суспільства, у відвертій або прихованій формі мо¬же зберігати і навіть розвивати окремі старі функції. Наприклад, окремі функції царської Росії зберігав і розвивав СРСР, хоча формально наявність такого функціонального змісту в офіційній ідеології і політиці соціалістичної держави суворо заперечувала-ся. Разом з тим поряд із зберіганням спадкоємності в держав¬ності діє механізм оновлення функцій. На появу нових функцій впливає система об’єктивних і суб’єктивних факторів, і особливо їх залежність від зміни типу та форми держави [10, с. 178].
Функції держави є засобом (інструментом) вирішення завдань та досягнення цілей, що постійно постають перед суспільством. Цілі державної діяльності - це ті кінцеві результати, яких не¬обхідно досягти. Як вихідні моменти державної діяльності вони визначають доцільність існування завдань, які повинні бути по¬ставлені для їх вирішення. Цілі бувають різними. Так, залежно від змісту політики, яку проводить держава в тій чи іншій сфері суспільного життя, вони поділяються на економічні, політичні, національні, юридичні та ін.; за часом, за черговістю і за стадіями державної діяльності - на ближні, проміжні, кінцеві тощо. Зав-дання державної діяльності - це ті конкретні соціально значущі і життєво необхідні проблеми (питання), на вирішення яких спря¬мовані зусилля держави.
Магістр