Зразок роботи
Виникнення з 2014 р. більш гострої проблеми захисту морського кордону України у зв’язку із анексією Криму Росією та ведення нею нелегітимної у правовому політ діяльності у Азовському морі. У свою чергу, незавершеність процесу юридично-конклюдентного оформлення морського кордону негативно позначається на міжнародному авторитеті України, становить перешкоди для реалізації стратегічних завдань зовнішньої політики у безпековій та економічній сферах. Загострення ситуації у акваторії Азовського моря та Керченської протоки наприкінці 2018 р. ще раз підтвердило важливість питання морського кордону у відносинах з Російською Федерацією . Актуальними викликами залишаються подальша ескалація агресії Російської Федерації щодо нашої держави, концентрація значних російських військових угруповань біля східних кордонів України і в тимчасово окупованому Криму, взагалі мілітаризація півострова, загроза судноплавству в Чорному морі, плани щодо закриття акваторії Чорного моря в районі Керченської протоки найближчим часом під приводом «військових навчань».
Протягом останніх десятиліть відбувалися евтрофікаційні процеси в Чорному морі, забруднення морського шельфу токсичними речовинами, абразія берегів, втрати біологічного різноманіття і рибних ресурсів, значні втрати рекреаційних ресурсів. Перевищення обсягу забруднень над асиміляційною здатністю морської екосистеми, надходження до моря чужинних біологічних видів, використання природних морських ресурсів в обсягах, що перевищують їх потенціал, застосування екологічно шкідливих технологій добування морських ресурсів, транспортування і перевантаження морських вантажів тощо протягом останніх 30 років обумовили значні зміни природного стану морського довкілля.
Відновлення екологічного стану Чорного моря, що буде принаймні близьким до первісного, є необхідною умовою використання та експлуатації його акваторії в якості торгівельної артерії та джерела ресурсів певних категорій і груп. Тому наразі лише за умови повноцінного й глибинного юридичного оснащення й комплексної правової регламентації режиму Чорного моря є можливим запустити ці реконструкційно-відновлювальні процеси, тим самим подбавши про інтереси як природи, так і держав, що мають прямий чи опосередкований доступ або зв’язок із цим об’єктом Світового океану.
Концептуально важливими для України в розрізі міжнародного правового статусу Чорного моря залишаються такі політично-економічні вектори, що пов’язані з внутрішньою і зовнішньою політикою України у сфері морської діяльності, які є невід'ємною складовою частиною процесу побудови суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави: географічне положення, довжина морських кордонів, площа водного простору, які перебувають під її юрисдикцією; рівень розвитку національної економіки і напрями зовнішньоекономічної діяльності, зокрема зовнішній та внутрішній товарообіг, нагальні потреби в морських перевезення Чорним морем; політичні, економічні та суспільні відносини з іншими державами з позиції регулювання правового режиму Чорного моря; морський потенціал, його здатність забезпечити реалізацію і захист національних інтересів в Чорному морі, у Керченській протоці та в окремих районах Світового океану, недоторканність морських кордонів і свободу судноплавства; захист території України з моря.
Магістр