Курсова робота на тему: "Політика ЮНЕСКО щодо України під час війни". (ID:846625)

У сучасній науці, культурна політика розглядається як необхідна складова сталого розвитку суспільств. Міжнародні експерти і політики відкидають неправильну точку зору, що культурна політика має другорядне значення порівняно з економічними або соціальними сферами. Декілька висновків, які містяться у підсумковій резолюції Декларації Ханчжоу, можуть бути використані як приклад. Ця декларація була схвалена Міжнародним конгресом "Культура: ключ до сталого розвитку" в Ханчжоу (КНР) 17.05.2013, під егідою ООН . У Декларації підкреслюється, що на основі накопиченого досвіду настав час інтегрувати культуру через чітко визначені цілі у стратегії розвитку після 2015 року на глобальному та регіональному рівнях. Культура має бути включена як основний принцип у порядок денний розвитку нарівні з правами людини, питаннями рівності і стабільності. Культурний аспект має бути врахований при розробці програм сталого розвитку та їх впровадженні. Цей висновок Декларації повинен бути використаний українськими творцями державної політики. Серед висновків Декларації необхідно звернути увагу на позицію, яка є дуже актуальною для України. Зокрема, Декларація підкреслює необхідність використання культури для зміцнення миру і примирення. Зазначається, що в зонах, що постраждали від конфліктів з насильством, потрібно сприяти відновленню культурної спадщини та проведенню культурних заходів, що допоможуть постраждалим громадам відновити свою самобутність, повернути почуття гідності й нормального життя, використовувати універсальну мову культури і заліковувати шрами, завдані війною. Цей висновок повинен стати основою розробки державної культурної політики, спрямованої на реінтеграцію окупованих районів Донецької та Луганської областей в культурний та гуманітарний простір України.