Зразок роботи
ВСТУП
Протягом тривалого часу вчених цікавили питання, пов’язані з
емоціями, їх значенням у сприйнятті світу, їх статусом з точки зору
психології, фізіології, філософії, лінгвістики та інших наук. Проблема
співвідношення емоцій з істиною, між інтелектуальним і раціональним,
оцінним і експресивним залишається дуже актуальною. Основними формами
емоційних станів виявляються почуття та емоції.
Лінгвістика емоцій виникла завдяки давній суперечці між лінгвістами
щодо того, чи була емоційна складова предметом наукового дослідження
лінгвістики. Довгий час вчені не могли знайти єдине рішення проблеми.
Деякі вчені вважали, що в мові переважає когнітивна функція, тому вони не
вивчали емоційний компонент у своїх дослідженнях. Щоб довести, що
емоційність ідеї розглядалася лише як психологічний феномен, вона мала
індивідуальний характер і не була ознакою слова у значенні мовної одиниці.
Пізніші дослідження заперечували, що емотивний компонент є частиною
семантичного значення, оскільки компонентний аналіз слова не виявив
особливих ознак відмінності між нейтральними словами та словами з
емоційним вираженням.
Інші вчені підкреслювали, що вираження емоцій є основною функцією
мови. У сучасній лінгвістиці активно досліджується проблема емотивності
слова, семантичної інтерпретації та категоризації емоцій.
У лінгвістиці проблема емоцій виникає з проблеми функції мови, тобто
виражати і збуджувати емоції в процесі спілкування. Розрізняють три функції
слова: узагальнення, називання та вираження почуттів комунікатора.
Емотивна лексика вживається в емоційному стані у певній ситуації. А.Ф.
Лосєв виділяє два види семантичної валентності: семантичну та
інтерпретаційну семантичну, яка включає психічний, асоціативний та
емоційний компоненти сприйняття дійсності. Мовні засоби вираження
емоцій (слова, суфікси, фразеологічні одиниці, інтонація) класифіковані,
тому емотивність є частиною семантики мовних одиниць, якими
4
користується конкретна мовна спільнота. Р.А. Будагов підкреслює, що така
мова дає її носіям можливість розповісти будь-яку інформацію в
повсякденній практиці.
Оскільки мова є способом набуття соціального досвіду, будь-який
досвід закріплюється в мовних одиницях, за допомогою яких люди
виражають і сприймають емоції.
В українській мові емоційно-експресивна лексика становить особливу
групу для вираження найрізноманітніших відтінків людських емоцій:
радості, захоплення, або навпаки, зневаги, обурення, гніву.
Емоційно забарвлену лексику вивчали з погляду її складу та
структури, джерел формування, особливостей функціонування, проте
порівняно із нейтральною лексикою її лінгвістичний опис є ще не повним.
Комплексного дослідження потребує, зокрема, семантика українського
експресивного слова, тобто ономасіологічний та семасіологічний аспекти,
вивчення яких передбачає з’ясування комплексу взаємопов’язаних
семантичних проблем.
Основу наукового вивчення емоційно забарвленої лексики складають
дослідження таких відомих мовознавців, як І. К. Білодід, В.М.Русанівський,
А.К.Мойсієнко та ін. Досить повно цю групу лексики висвітлив у зв’язку з
комплексним вивченням експресивних засобів української мови
В.А.Чабаненко, який проаналізував основи мовної експресії на базі
величезного фактичного матеріалу, що став надійним підґрунтям для
спеціального аналізу проблем лексичної експресивності. Емоційно
забарвлену лексику досліджували також зі стилістичного (В.А.Чабаненко,
Л.О.Пустовіт, Л.О.Ставицька, В.С.Ільїн, В.П.Ковальов, В.С.Калачник),
національно-культурного (С.Я.Єрмоленко, В.І.Кононенко, А.К.Мойсієнко),
соціолінгвістичного (О.Г.Тодор, В.М.Русанівський, В.А.Чабаненко),
лексикологічного(О.О.Тараненко,М.А.Жовтобрюх, Г.М.Сагач, Л.П.Жаркова,
М.А.Жовтобрюх, О.О.Тараненко) аспектів. Крім того, сучасні періодичні
видання, зокрема збірник «Культура слова», містять багато цікавих і
5
ґрунтовних висновків щодо емоційно забарвлених слів, аналіз яких подано в
основному зі стилістичного погляду.
Творча спадщина українського поета Василя Симоненка є безцінним
джерелом емоційно-експресивної лексики. Його твори багатогранні,
невичерпні, пройняті психологізмом. Саме через поезію найточніше
вимальовується модель світосприйняття автора, простежуються головні
аспекти формування творчої особистості. Для розуміння специфіки
художнього світу Василя Симоненка важливе значення має глибоке
проникнення в лінгвостилістичні особливості засобів вираження емоційності
та експресивності.
Актуальність роботи полягає в тому, що аналіз емоційно забарвленої
лексики творів Василя Симоненка дає змогу виявити емоційний стан
суб’єкта мовлення, який закладено в експресивному потенціалі лексем. Тому
цей пласт лексики є багатим джерелом пізнання світобачення та
світосприйняття автора, засобом виявлення ставлення мовця до сфери всього
того, що доступне для пізнання й відображення людською свідомістю.
Обрана тема актуальна і з огляду на об’єкт дослідження, оскільки емоційно
забарвлена лексика займає важливе місце в курсі української мови як
іноземної.
Метою дослідження є визначення особливостей емоційно-
експресивної лексики в поезії В. Симоненка та специфіку їх вивчення в курсі
української мови як іноземної.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
розкрити зміст понять емоційність та експресивність, визначити
засоби їх вираження в художньому тексті;
дослідити метафоризацію як важливий засіб емоційності та
експресивності поетичного мовлення В. Симоненка;
визначити роль різних морфем у формуванні експресивності
поетичного слова автора;
проаналізувати використання поетом неологізмів та оказіоналізмів
6
для створення експресії творів;
розкрити особливості вживання та значення емоційно забарвленої
лексики в поезії В. Симоненка.
дослідити місце і роль емоційної лексики як навчального матеріалу
в курсі української мови як іноземної;
створити систему вправ для вивчення емоційної лексики в курсі
української мови як іноземної.
Об’єктом дослідження в науковій роботі є емоційно-експресивна
лексика поетичних творів Василя Симоненка як матеріал для вивчення
української мови в іншомовній аудиторії.
Предметом дослідження є особливості значення та вживання
емоційно-експресивної лексики, специфіка засобів вираження емоційності та
експресивності поетичного мовлення В. Симоненка, типи вправ для вивчення
емоційної лексики в курсі української мови як іноземної.
Для аналізу емоційно-експресивної лексики використано збірку творів
Василя Симоненка “На схexpрещених мечах: Вибрані твори”, упорядковану
В.Костюченком. Це видання побачило світ у 2004 році в Києві. Воно є одним
з найповніших з виданих досі. У його основу покладено книжки Василя
Симоненка “У твоєму імені живу” (Київ, “Веселка, 1994”), упорядкована
професором Василем Яременком, і “Ти знаєш, що ти людина?”
(Київ, “Наукова думка”, 2001), упорядкована Володимиром Гончаренком.
Структура магістерської роботи зумовлена логічною послідовністю
досліджуваної проблематики, тому вона складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаної літератури та додатка.
Магістр