0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

прийняття рішень в умовах невизначеності (ID:204069)

Тип роботи: стаття
Сторінок: 3
Рік виконання: 2017
Вартість: 50
Купити цю роботу
Зміст
нет
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Постановка задачі. В умовах широкого і інтенсивного впровадження обчислювальної техніки, формалізація процесів прийняття рішень багато в чому визначає перспективи розвитку автоматизованих інформаційно-управляючих систем, міру їх ефективності і інтелектуалізації. Більшість досліджень по проблемах прийняття рішень присвячена аналізу і обґрунтуванню принципів і критеріїв прийняття рішень в умовах, коли всі функціональні залежності і параметри системи, для яких ухвалюються рішення, однозначно визначені. Разом з цим існує великий клас систем, для яких характерний високий ступінь невизначеності початкових даних. Актуальність теми. Широке поширення таких систем пояснює необхідність формулювання узагальненої постановки задачі, підготовки і прийняття рішень для систем в умовах невизначеності. Аналіз досліджень і публікацій. Перша спроба прийняття рішень в умовах невизначеності була зроблена Яковом Бернуллі в його книзі «Искусство предположений». Саме на принцип недостатньої підстави Я. Бернуллі спирається критерій Байєса-Лапласа. Можливо, найбільший внесок в розвиток теорії прийняття рішень в умовах невизначеності вніс А. Вальд. Відзначимо також роботи Севіджа, Гурвіца, Ходжа-Лемана. Найважливіше поняття теорії прийняття рішень в умовах невизначеності було введено італійським економістом і соціологом Вільфредо Парето. Завдяки роботі Л. Заде «Основы нового подхода к анализу сложных систем и процессов принятия решений», невизначеність більше не розглядається як деяка зовнішня перешкода в поведінці складної системи, а трактується як її невід’ємна характеристика. Л. Заде у своїй роботі ввів клас множин з неточно визначеними межами – клас нечітких множин. Отже, найкращим рiвнем пропозицiї за критерiєм Лапласа буде d2, за мiнiмаксним критерiєм оптимальним являється рiшення d3, за критерiєм Севiджа – рiшення d2, що вiдрiзняється вiд оптимального рiшення за мiнiмаксним критерiєм i спiвпадає з оптимальним рiшенням за критерiєм Лапласа. Оптимальне значення за критерієм Гурвіца дорівнює 15 і забезпечується допустимими рішеннями d2 і d2.
Інші роботи з даної категорії: