Зразок роботи
ВСТУП
Минуле ХХ століття стало в біології століттям ДНК, століттям відкриття молекулярних основ кодування генетичної інформації. А що стане основним науковим завданням у ХХІ столітті? Мабуть, розуміння роботи мозку. Мислення, навчання, пам'ять, творчість - це категорії, про які раніше міркували гуманітарії. Тепер це предмет дослідження для біохімії, табіофізики, молекулярної біології та молекулярної генетики.
Мозок - орган, експресуючий найбільше число генів в організмі. Один з найважливіших фактів, виявлений молекулярною генетикою мозку, полягає в тому, що число генів, активних в мозку ссавців, значно перевершує кількість генів, які експресуються в усіх інших органах і тканинах. І сьогодні, виходячи з цієї кількісної переваги, можна сказати, що молекулярна біологія, наука, яка вивчає роботу і функцію генів, поступово перетворюватиметься в молекулярну нейробіологію або генетику мозку.
Головний мозок — це вищий відділ центральної нервової системи. Він регулює та контролює взаємодію всіх органів і систем організму, об’єднуючи їх у цілісний організм, взаємодію організму з навколишнім середовищем, пристосування до фізичних і соціальних чинників.
Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних ушкоджень. B процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа.
В організмі мозок виконує функції “керівника” всіма іншими органами і системами. Зі своїми “підлеглими” мозок знаходиться у взаємному зв'язку, і тому порушення діяльності мозку впливають на весь організм і, навпаки, порушення якої-небудь функції організму впливає на мозок.
Мозок — “найдорожчий орган” людського тіла. Хоча він складає два відсотки від загальної маси тіла, але споживає 20 % його енергії.
Успішне функціонування мозку прийнято називати інтелектом. Вважається, що інтелект визначається швидкістю розумових процесів. З таким визначенням можна посперечатися, тому що в ньому не враховуються глибина мислення, його гнучкість, краса, нестандартність та деякі інші властивості.