0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення (ID:190074)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 30
Рік виконання: 2016
Вартість: 250
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 1. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності торгових підприємств. 2. Дослідження факторів впливу на суму прибутку і рівень рентабельності. 3. Економічна характеристика діяльності ТзОВ “Достава”. 4. Аналіз прибутку і рентабельності ТзОВ “Достава” за 2013-2015рр. 5. Резерви збільшення прибутку і підвищення рентабельності ТзОВ “Достава” в сучасних умовах. Висновки.
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. Рентабельність як узагальнюючий показник ефективності діяльності торговельних підприємств. У теперішній час прибуток є основним фінансовим показником, а його одержання – головним завданням підприємницької діяльності. Згідно Закону України “Про підприємства в Україні” (стаття 1), підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку). Прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва і реалізації товарів, що безпосередньо одержують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно він являє собою різницю між виторгом (після сплати податку на додаткову вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Фінансові результати діяльності вивчаються в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції. Слід зазначити, що в аналізі використовуються наступні показники прибутку: 1.Балансовий прибуток, що складається з: - прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг; - прибутку від іншої реалізації; - фінансові результати від позареалізаційних операцій; 2.Оподатковуваний прибуток; 3.Чистий прибуток. Балансовий прибуток складається з прибутку від реалізації продукції (виторг від реалізації продукції без непрямих податків мінус витрати на виробництво і реалізацію продукції) плюс позареалізаційні доходи (доходи від продажу цінних паперів, від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду і т.п.) мінус позареалізаційні витрати (витрати на виробництво, що не дало продукції, збитки від списання боргів і т.п.). Враховується також і прибуток від іншої реалізації. Чистий прибуток – це той прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічні санкції і відрахування в благодійні фонди. Основними функціями прибутку в сучасних умовах є :  Прибуток як основа інноваційних рішень;  Мірило успіху діяльності підприємства;  Джерело самофінансування і розвитку;  Винагорода власникам, працівникам. Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва, тобто прибуток – це грошовий дохід, утворений в результаті виробничо – господарської діяльності. Але абсолютний розмір прибутку не відображає рівені прибутковості підприємства. Для оцінки рівня прибутковості використовують такий показник як рівень рентабельності.Отже, прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – обсягом прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Рентабельність (від нім. слова rentable – доцільний, вигідний) означає прибутковий, дохідний. Рентабельність – економічна категорія, що характеризує вигідність та ефективність виробництва (авансованих фондів, капіталу) за критеріями його прибутковості [с179 ] Рівень рентабельності вимірюється в абсолютних і відносних показниках. Головеими показниками абсолютної рентабельності виробництва є прибуток підприємства (комерційний прибуток), валовий прибуток суспільства, чистий прибуток підприємства. Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визнає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активів), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж- відношення чистого прибутку до чистого доходу. При розрахунках показників рентабельності також виходять з різних величин, що утворюють прибуток, - балансовий прибуток, прибуток від реалізації, чистий прибуток. Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних сторін та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну. Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. В процесі аналізу ефективності діяльності визначають наступні групи показників рентабельності: 1) показники рентабельності продукції; 2) показники рентабельності капіталів (активів); 3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів. Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (дохідності) в розрізі показників прибутку (доходу), що відображені в звітності підприємства, отже є такі види прибутку (рис 1). Рис1.1. Види прибутку. Даний показник характеризує прибутковість (дохідність) продукції базисного та звітного періоду. Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності залежно від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал (рис 1.2). Рис 1.2. Залежність рівнів рентабельності від зміни розміру авансованихкоштів. Неспівпадіння рівнів рентабельності за цими показниками характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення дохідності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів. Зазначені показники – це показники, що є інформацією перш за все для власників: адміністрацію підприємства цікавить віддача (дохідність) активів (капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестиційний капітал; власників - дохідність акцій. Кожен з перерахованих показників легко моделюється за факторними залежностями. Розглянемо наступну залежність: Рентабельність активів = чистий прибуток / активи підприємства Рентабельність продукції = чистий прибуток / обсяг продаж Фондовыддача = обсяг продаж / основні засоби Рентабельність = рентабельність * Фондовіддачу Активів продукції Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів). Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати оборот виробничих активів. Розглянемо ще одну фактичну модель рентабельності (рис. 1.3) Рис. 1.3 Модель рентабельності. Як бачимо рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від зміни рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу та співвідношення власного та залученого капіталу. З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні залучених коштів у складі сукупного капіталу. Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів (рис 1.4). Рис. 1.4 Модель рентабельності. Зазначені показники дають уяву про ступінь можливостей підприємства погасити зобов’язання перед кредиторами, позичальниками та акціонерами, івиплатити дивіденди. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової маси, широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона має пріоритет, оскільки операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва за ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, обсяг ресурсів що використовуються та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку. Підприємство на сам перед звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами у навколишньому середовищі і намагаються знизити роль зовнішнього фактору. Однією з умов процвітання підприємства є розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни за запропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на ресурси ті що використовуються, то роль дефлятора (зниження цін) ціни у формуванні доходності підприємства знижується. Це природним шляхом переключає сферу уваги керівництва на контроль за зміненням промислової виробничості, тобто за внутрішніми факторами: зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання. Отже, до основних показників рентабельності належать:  Рентабельність продукції;  Рентабельність продаж;  Рентабельність активів;  Рентабельність поточних активів;  Рентабельність власного акціонерного капіталу. Обсяг реалізації, величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової і комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують усі сторони господарювання.