Відродження книжкової ілюстрації у творчості художників-прерафаелітів (ID:939777)

ВСТУП Актуальність теми. Книжкова ілюстрація — один з головних помічників людини у пізнанні світу літератури та живопису. Ілюстрація може бути лише доповненням до твору автора і допомагати більш глибоко відчути і зрозуміти задум письменника чи поета, а може розглядатися як окремий самостійний вид мистецтва, що розповідає власну глибоку історію, інколи відмінну від авторського оригіналу. Книжкові ілюстрації прерафаелітів належать саме до другого виду. Представники цієї мистецької групи створювали самостійні історії у своїх картинах і сприяли розвитку і популяризації книжкової ілюстрації. Більше того, їхні твори були предметом дослідження великої кількості науковців, таких як Е. М. Кірюхіної [9], Н. І. Соколової [20], Т. Баррінгера [22], Д. В. Мейсона [32], П. Редкліффа [33], Д. Н. Манкоффа [31], Дж. Челендера [26] та багатьох інших. Втім, не дивлячись на значний внесок, зроблений вищезгаданими авторами у дослідження визначальних рис творчості прерафаелітів і, зокрема, їх особливостей у створенні книжкових ілюстрацій, певні аспекти діяльності даного братства все ще залишаються недостатньо дослідженими. Усе це обумовлює актуальність обраної тематики. Мета дослідження полягає у вивченні впливу творчості прерафаелітів на існування книжкової ілюстрації та визначенні їх характерних особливостей у відповідних творах. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:  уточнити поняття книжкової ілюстрації як жанру образотворчого мистецтва;  надати огляд історії розвитку книжкової ілюстрації у книзі ХІХ ст. у взаємозв’язку із загальною історією ілюстрування;  охарактеризувати прерафаелітів як мистецьке угрупування та визначити принципи їх творчості;  дослідити особливості творчої реалізації прерафаелітів у мистецтві книжкової ілюстрації;  здійснити аналіз специфіки творчості прерафаелітів у сфері книжкової графіки у поєднанні їх образотворчих та літературних зацікавлень. Об’єкт дослідження – книжкова ілюстрація у творчості прерафаелітів на прикладі їх окремих робіт. Предметом дослідження є історія розвитку та характерні риси книжкових ілюстрацій авторства представників групи прерафаелітів. Методи дослідження були обрані згідно з обраною метою та поставленими завданнями. У роботі застосовані: історичний метод, який дав змогу дослідити генезис книжкової ілюстрації і братства прерафаелітів; метод порівняльного аналізу задля встановлення відмінностей між прерафаелітами та іншими мистецькими угрупуваннями, а також між їх окремими представниками. Також у процесі проведення дослідження були використані методи синтезу, систематизації та індукції. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше:  систематизовані результати попередніх досліджень та акцентовані найбільш актуальні їх висновки; – детально розглянуті символічні образи, використані прерафаелітами при створенні окремих ілюстрацій; – здійснено комплексне наукове дослідження особливостей створення прерафаелітами книжкових ілюстрацій; – визначено роль прерафаелітів у осмисленні книги як цілісного художнього організму. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані під час навчального процесу при проведенні лекцій і семінарських занять з теми «Прерафаеліти та книжкова ілюстрація», а також для написання досліджень с історії книжкової ілюстрації відповідного періоду та стильової проблематики. Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків (38 сторінок основного тексту), списку використаних джерел (41 позиція). Дослідження доповнене додатками, що включають список ілюстрацій та ілюстрації (31 ілюстрація). Загальний обсяг роботи – 59 сторінок.