Українські граматики середньовіччя (ID:186199)

В кінці XVI — першій половині XVII ст. робота над перекладами різноманітних творів з грецької мови на старослов'янську і з старослов'янської на тодішню літературну українську супроводжувалася методикою текстологічних досліджень та складанням граматичних праць. Першими ґрунтовними друкованими граматиками були «Адельфотес» («Грамматіка доброглаголиваго еллино-словенскаго языка») (підручник граматики старослов'янської і грецької мов, 1591), складений студентами Львівської братської школи під керівництвом Арсенія Еласонського, і «Грамматіка словєнска...» Лаврентія Зизанія (1596), що справили великий вплив на дальшу розробку питань граматики на Україні, в Білорусії і Росії. Важливим етапом у розвитку вітчизняного мовознавства стала граматика Мелетія Смотрицького (1619), яка довгий час служила посібником при вивченні старослов'янської мови. А у 1643 р. студент Паризького університету Іван Ужевич уклав латинською мовою граматику української літературної мови XVI—XVII ст. Це свідчить про прагнення українських вчених подати сформовані та нові уявлення про систему мови і популяризувати рідну мову за кордоном.