0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Вербалізація рис міфологічного світогляду в сучасній українській мові (ID:296502)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 33
Рік виконання: 2020
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
Вступ…………………..…………………………………………………….……3 Розділ 1. Загальна характеристика міфологічного світогляду в сучасній українські літературі…………………………………………………………..5 1.1.Поняття міфологеми………………………………………………………….5 1.2.Міфологічний український світогляд……………………………………….9 1.3. Міфологічні образи та особливості їхньої інтерпретації в українській прозі………………………………………………………………………………14 Розділ 2. Особливості вербалізації рис міфологічного світогляду в сучасній українській мові……………………………………………………21 2.1.Міфологізм та неоміфологізм у сучасній літературі……………………………………21 2.2. Міфологема в українській поезії: семантичний та функціональний вимір (на прикладі поезії Оксани Забужко)…………………………………………21 Висновки………………………………………………………………………..31 Список використаних джерел……………………………………………….32
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Актуальність роботи. Довгий час міф був і залишається предметом вивчення різних галузей гуманітарних знань: філософії, культурології, етнографії, психології, історії, літературознавства, лінгвістики. Розвиток мистецтва і літератури ХХ — початку ХХІ століття характеризується використанням і переосмисленням міфологічних сюжетів. Це явище отримало назву реміфологізації і визначило нове, перспективне, напрямок лінгвістичних досліджень. Мовні одиниці, які передають культурно значиму інформацію, є важливими складовими будь-якого художнього тексту. Вони не тільки сприяють національно-культурній самоідентифікації, а й акумулюють важливі елементи світогляду народу. Давні уявлення носіїв мови, зафіксовані в міфологеми, з часом втрачають світоглядне значення, однак продовжують активно використовуватися в художніх текстах як елемент системи образних засобів. У сучасному літературознавстві проблема взаємодії міфу і літератури не втрачає своєї актуальності. Наукові дослідження природи міфу зарубіжних (Дж. Фрезер, К.-Г. Юнг, Н. Фрай, М. Еліаде, Р. Барт та ін.) і вітчизняних (А. Потебня, Е. Мелетинський, Ю. Лотман, А. Лосєв та ін.) вчених у ХХ столітті лише підсилюють інтерес до теорії міфологічного аналізу художнього тексту, оскільки вся художня література наповнена міфами, міфічними сюжетами і міфологемами. Якщо раніше історія розвитку цивілізації рухалася в напрямку "деміфологізації", то в ХХ столітті ми спостерігаємо "реміфологізацію". Це пов'язано з тим фактом, що міфологія через свою символічність стала зручною мовою опису моделі особистості та суспільної поведінки. Однак залишається невирішеною проблема визначення поняття "міфологема", що є основним структурним елементом сучасної теорії міфу, зокрема авторської міфологізуючої свідомості. Протягом тривалого часу міф був предметом дослідження різних гуманітарних сфер, а саме: філософії, культурології, літератури, психології, історії. Однак неспростовним є той факт, що поняття «міфологема» прийшло в загальновживану наукову лексику з психоаналізу К.-Г. Юнга. Психолог використовував його для опису «стійких конструкторів, які повторюються в колективної загальнонародної фантазії, що узагальнено відображають дійсність у вигляді конкретно-чуттєвих персонифікацій, різноманітних істот, які сприймалися архаїчною свідомістю як цілком реальні» [3, с.345]. Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що міфологема виступає в якості і міфологічного матеріалу, і основи для його утворення. Міфологія - включає в себе окремі міфи певного етносу. Раніше дослідники вважали, що міфи мають відмінності від казок, які вже в стародавні часи вважалися як вигадки, плід фантазії. Міфам приписували події, котрі мали місце. Однак необхідно пам’ятати, що більшість казок виникали на підставі стародавніх міфів, котрі зазнавали християнських переслідувань. Отже, існують сходні риси серед казках та релігійною міфологією. Щодо легенд складених на реальних подіях, то міфи відрізняються від них своїми особливостями. Проблемним питанням залишається визначення терміна «міфологема» основного конституенту сучасної теорії міфу, зокрема авторської міфологізуючої свідомості. Під міфологемою увазі широкий спектр понять: від частин сюжету міфу до ситуативного використання імені міфічного персонажа. Часто термін "міфологема" замінюють терміном «міфема» або навіть "архетип", що свідчить про недостатнє розуміння цих явищ і про відсутність єдиного сучасного підходу до вивчення структури міфу і використання його елементів в сучасному літературному дискурсі. Існування міфології як лінгвістичного факту сьогодні є кінцевим етапом культурної символізації. Мета роботи. Дослідити вербалізацію рис міфологічного світогляду в сучасній українській мові.