Виразкова хвороба, що асоційована з інфекцією хелікобактер пілорі. Методи діагностики, лікування та профілактики (ID:855839)

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Характеристика виразкової хвороби Загальноприйнятою класифікації виразкової хвороби не існує, але виділяють таку клінічну класифікацію пептичних виразок: За етіологією: • Нр-асоційовані (у країнах Східної Європи – до 90 % випадків); • Нр-неасоційовані: - медикаментозні (викликані аспірином та ін. НПЗП); - симптоматичні (при синдромі Золлінгера – Еллісона, гіперпаратиреозі, ушкодженнях головного мозку, мастоцитозі, стресі та ін.); - змішані (за наявності кількох причин) [35, 61]. За формою: • неускладнена; • ускладнена [35]. За локалізацією: • виразки шлунка; • виразки 12-палої кишки; • поєднані виразки шлунка та 12-палої кишки [35]. За перебігом: • виявлена вперше; • легкий; • середньої тяжкості; • тяжкий [35]. За кількістю виразок: • одиничні; • множинні [35]. За розміром виразок: • малі ( до 0,5 см); • середні (0,5-1 см); • великі (більше 1 см); • гігантські (понад 3 см для шлунка, понад 2 см - ДПК) [35]. За рівнем шлункової секреції: • з підвищеною секрецією; • з нормальною секрецією; • з пониженою секрецією [35]. За стадією: • загострення (активна фаза); • ремісії (неактивна фаза) [35]. За наявністю ускладнень: • кровотеча; • перфорація; • пенетрація; • стеноз; • малігнізація [35]. У 1957 році було запропоновано Д. Джонсоном класифікацію виразкової хвороби за типами: - тип І — виразки, що локалізуються вище кута шлунка, без чіткого виявлення патології з боку 12-ти палої кишки, передворотарної та передворотарної зон. Виразки І типу утворюються на тлі тривалого існуючого хронічного гастриту, що супроводжується такими змінами слизової оболонки тіла шлунка, такими як: атрофія і кишкова метаплазія. Патогенез цих виразок пов’язаний із місцевими чинниками (особливо судинними); - тип ІІ — виразки, розташовані вище кута шлунка, у поєднанні з виразкою або рубцево-виразковою деформацією 12-палої кишки або воротаря. Виразки ІІ типу характеризуються обтяженим генезом, наявністю 0(І) групи крові, поєднання з ерозіями в шлунку та 12-палої кишки, вираженою сезонністю клінічної картини та надлишковою продукцією хлоридної кислоти. Дуоденогастральний рефлюкс також зустрічається при цих виразках; - тип ІІІ — виразки воротарного каналу та передворотарної ділянки. Ці виразки характеризуються підвищеним вмістом хлоридної кислоти та пепсину в шлунку (передворотарної та воротарної ділянки) виявляють переважно у хворих молодого віку. У них виявляють підвищену секрецію хлоридної кислоти та інфікування Helicobacter pylori. Відсоток виявлення виразок спостерігається у І типі - 60 %, II типі - 20 %, III типі - 20 %. Із цього можна зробити висновок, що частіше у хворих виявляється І тип виразок (рис. 1.1). Деякі дослідники пропонували ввести додаткові типи виразкової хвороби шлунка: - виразки кардіальної частини шлунка. Ці виразки локалізуються на ділянці стінки шлунка за шириною 2-3 см. Вони виявляються частіше у чоловіків, у хворих 50+, характеризується наявністю різних хвороб, що ускладнює надати хірургічну допомогу; - субкардіальної частини шлунка. Ці виразки розташовані віддалено кардіальної ділянки, але не нижче 5 см від стравоходу. Етіологія: У країнах Східної Європи в дев'яти із десяти випадків пептичні виразки асоційовані з Нр (рис. 1.2).