Історія створення та організаційна структура, принципи діяльності та фінансові продукти Європейського інвестиційного банку (ID:118662)

Проблеми використання фінансових ресурсів та ефективний їх перерозподіл є нагальними для сучасного суспільства. Тому створення фінансових організацій для сприяння гармонійного розвитку світу стало об’єктивним явищем. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) був створений 1958 році з метою фінансування інвестиційних проектів, які стимулюють збалансований розвиток Союзу. На сьогодні це одна з найбільших міжнародних фінансових організацій у світі, чий загальний обсяг позик у 2012 році перевищив 79 мільярдів євро. Для України ЄІБ за останні роки перетворився на одного зі стратегічних інвесторів реального сектору економіки. Отже, враховуючи сказане, дослідження цієї міжнародної фінансової організації є актуальним сьогодні. Управління Банком та ведення його справ здійснюють Рада керуючих, Адміністративна рада і Керівний комітет. Рада керуючих складається з міністрів, призначених державами-членами. Вона встановлює загальні директиви щодо кредитної політики Банку у відповідності з цілями Союзу, який стежить за виконанням цих директив. Крім того, Рада керуючих: a) приймає рішення про збільшення передплатного капіталу; б встановлює принципи, що підлягають застосуванню до операцій фінансування в рамках завдання Банку; в) має повноваження з призначенням та звільнення з посади членів Адміністративної ради та Керівного комітету; г) приймає рішення про виділення фінансування для інвестиційних операцій, що підлягають здійсненню повністю або частково за межами територій держав-членів; д) затверджує щорічний звіт, складений Адміністративною радою; е) затверджує річний баланс, а також рахунок прибутків і збитків; є) затверджує внутрішній регламент Банку. ЄІВ має декілька фінансових механізмів, завдяки яким він надає допомогу проектам в залежності від категорії проекту та/або регіону: 1)Індивідуальні позики — це позики, які надаються для конкретних проектів як у державному, так і приватному секторі, включаючи банківську справу. 2)Глобальні позики — це кредитні лінії, котрі надаються посередникам (банкам, лізинговим компаніям або фінансовим установам), які у свою чергу дають позики органам місцевої влади або малим та середнім підприємствам для нових інвестиційних проектів обсягом до 25 мільйонів євро. Така діяльність ЄІВ на ниві венчурного капіталу зосереджена в межах Європейського інвестиційного фонду. 3)Структуровані кредитні лінії забезпечують крупні позики та гарантії на підтримку проектів з високим ступенем ризику, зокрема великомасштабні інфраструктурні програми, які ЄІВ починає дедалі більше фінансувати. Європейський інвестиційний банк, основною передумовою створення якого послужили інтеграційні процеси у Європі, був і залишається одним із найбільших офіційних кредиторів у світі, найбільш гнучким та рентабельним джерелом фінансування. Останнім часом за обсягом наданих кредитів Європейський інвестиційний банк навіть випереджає Світовий банк. До того ж він провадить не лише кредитну діяльність, але й виступає найбільшим позичальником грошових ресурсів на міжнародних фінансових ринках капіталу. Необхідною умовою подальшого функціонування Банку є звернення уваги на природоохоронну та кадрову проблеми в його діяльності. Україна у світовому економічному середовищі має спрямовувати власну інвестиційну політику на економічний ріст, одним із параметрів та вагомих чинників якого є залучення іноземних інвестиційних потоків. Згідно з останніми даними Кабміну, на розвиток реального сектору економіки необхідно близько 900 млн. грн. інвестиційних коштів. Враховуючи зазначене, співробітництво з ЄІБ видається особливо важливим. Ті вагомі проекти, які на даний час знаходяться на стадії реалізації або підготовки до втілення у життя свідчать про те, що ЄІБ націлений на подальший розвиток співробітництва з Україною в контексті відносин Україна–ЄС, а також на реалізацію нових проектів, які становлять взаємний інтерес, що у свою чергу принесе Україні колоссальну користь у контексті активізації міжнародної інвестиційної співпраці та інтеграції у світовий економічний простір.