0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Друга хвиля кризи в Єс: ї вплив на українські реалії (ID:281992)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 58
Рік виконання: 2014
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ПОДОЛАННЯ ФІНАНСОВИХ КРИЗ КРАЇН ЄВРОПИ 6 1.1. Велика криза 30-х рр., шляхи її подолання європейськими країнами самостійно 6 1.2. Створення Європейського співтовариства та його наслідки для економічного становища країн-членів 11 1.3. Перша економічна криза в ЄС: шляхи виходу з неї 17 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДРУГОЇ ХВИЛІ КРИЗИ В ЄС 29 2.1. Криза фінансового та господарського сектору економік країн ЄС 29 2.2. Соціальні наслідки нової економічної кризи для Євросоюзу 38 2.3. Соціально-економічні наслідки кризи в ЄС для України 42 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ В ЄС ТА ПРОГНОЗИ ЇЇ ВПЛИВУ НА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ 45 ВИСНОВКИ 52 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
2.1. Криза фінансового та господарського сектору економік країн ЄС Головною проблемою сучасного європейського простору, що безпосередньо впливає на ситуацію довкола України, стало загострення фінансово-економічних питань в країнах ЄС. Так, загальний валовий внутрішній продукт країн єврозони у 2012 році скоротився на 0,4 %, а всього ЄС — на 0,3 % від ВВП. При цьому найгірший стан справ зафіксований у Греції, Італії, Іспанії, Португалії, Ісландії, Румунії, Угорщині та Словенії, які фактично і внесли основний негатив в економіку ЄС. Зокрема, у 2012 році відбулось скорочення ВВП Греції на рівні 3 %; Італії — 2,3 %, Іспанії — 1,4 %, Угорщини — 1,2 %, Словенії — 2,2 % [65]. Лідери Європейського Союзу — ФРН, Великобританія та Франція, а також деякі інші країни, зокрема, Норвегія, Швеція, Фінляндія і Польща у порівняно кращому стані. Так, зниження споживчих індексів основних європейських партнерів ФРН призвело до скорочення обсягів німецької зовнішньої торгівлі та, відповідно, до падіння бюджетних доходів країни. Зокрема, лише у вересні 2012 року цей показник скоротився на 3,4 %, тобто до 91,7 млрд. євро (найбільше скорочення з листопада 2009 року). Падіння ВВП Франції, починаючи з 2008 року, становило близько 4 %, а частка країни у світовому експорті скоротилася з 5 % до 3 % [65]. Загалом це призвело до суттєвих негативних наслідків як для окремих країн ЄС, так і в цілому для Європейського Союзу. Це насамперед стосується критичного зростання державних боргів низки країн ЄС (в першу чергу — Греції), що реально загрожує їм дефолтом та, відповідно, порушенням всієї фінансової системи Європейського Союзу. В свою чергу, зазначене загрожує розпадом всієї єврозони. Достатньо лише провідним членам ЄС відмовитися від спільної європейської валюти, дбаючи про власну фінансову стабільність, або примусово виключити країни з найбільш проблемними економіками з єдиного європейського валютного поля. Розрив чинних фінансових зв’язків між країнами ЄС неминуче спровокує подальшу стагнацію європейської економіки та призведе до глибокої кризи Європейського Союзу. Виникне реальна загроза політичного розколу ЄС на підґрунті зазначених проблем. Фактично елементи такого сценарію вже мають місце і викликають справжнє занепокоєння керівництва Європейського Союзу, яке намагається вжити термінових заходів для подолання кризових процесів. До антикризових заходів вдаються також і окремі країни ЄС. Що передбачається в такому випадку? Запроваджується широкий запобіжний комплекс організаційного, економічного, фінансового та політичного характеру, який включає кілька основних напрямів, що визначаються їх практичним змістом та формами реалізації. Так, на рівні Європейського Союзу є домовленість про скорочення бюджетних видатків в країнах-членах ЄС, що знизить їх державний борг, а також про створення фінансових фондів (резервів) для надання допомоги країнам з найбільш важким фінансово-економічним станом. Цей процес контролюватиме Європейська комісія з правом застосовувати санкції проти порушників фінансової дисципліни в рамках ЄС. При цьому одним із основних донорів резервних фондів ЄС є ФРН, у якої досить міцні фінансово-економічні позиції. Щодо власних антикризових заходів країн-членів ЄС, то вони включають: економію коштів (насамперед, за рахунок зниження рівнів фінансування оборонних та соціальних програм); підвищення податків; залучення іноземних кредитів та інвестицій з країн, які у відносно стабільнішому економічному положенні, зокрема КНР; розширення торгівельно-економічного співробітництва за межами Європейського Союзу, в т. ч. з КНР, Індією, країнами Південної Америки та Росією [41].