0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Зовнішня політика Республіки Хорватія (ID:274057)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 39
Рік виконання: 2018
Вартість: 550
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ I. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ 5 РОЗДІЛ II. МЕХАНІЗМ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ 15 РОЗДІЛ III. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ РЕСПУБЛІКИ ХОРВАТІЯ З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕГІОНУ 24 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 36
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Зовнішня політика є одним з ключових елементів в державно-правовому механізмі. Сучасні міжнародні відносини характеризуються якісною зміною характеру взаємодії між державами в світі. Сьогодні, для успішного розширення міри впливу на міжнародній арені та зміцнення свого міжнародно-правового іміджу, держави активно проводять свій зовнішньополітичний курс, направлений на встановлення та зміцнення двосторонніх та багатосторонніх відносин. Хорватія є унітарною центральноєвропейською державою з довгою історією формування свого самостійного зовнішньополітичного курсу. Серед актуальних питань в соціально-політичному житті держави одне з головних місць займає проблема формування зовнішньої політики республіки. Актуальність обраної теми дослідження пояснюється необхідністю з’ясувати та дослідити особливості здійснення зовнішньої політики Хорватії та дослідити нові шляхи та напрями розвитку зовнішньополітичного курсу держави з країнами пострадянського простору та провідними світовими лідерами. Про актуальність та важкість даної проблеми свідчить те, що питання зовнішньої політики стають предметом вивчення та дослідження філософів, політологів, істориків та представників інших областей науки. Об’єкт дослідження – зовнішня політика Хорватії. Предметом дослідження є особливості формування та реалізації зовнішньої політики Хорватії. Метою дослідження є аналіз основ та особливостей реалізації Хорватією свого зовнішньополітичного курсу на регіональному та глобальному рівнях, а також в рамках двосторонніх та багатосторонніх відносин з державами та міжнародними організаціями. Відповідно до поставленої мети визначено низку завдань: 1. Визначити та охарактеризувати основні цілі та пріоритети зовнішньої політики Хорватії. 2. Дослідити та проаналізувати механізм формування зовнішньої політики Хорватії. 3. Охарактеризувати особливості реалізації зовнішньополітичного курсу держави. 4. Дослідити зовнішньополітичні відносини Хорватії з країнами європейського регіону. 5. Описати двосторонні відносини між Хорватією та Україною на сучасному етапі. При вирішенні поставлених завдань було застосовано методи теоретичного та емпіричного рівнів пізнання, оскільки вони завжди нерозривно пов’язані між собою та взаємодоповнюють один одного. На теоретичному рівні слід виокремити історичний метод, який був застосований для розкриття ролі та конкретних умов розвитку зовнішньої політики Хорватії. За допомогою методів аналізу та синтезу ми дослідили зовнішню політику країни шляхом виокремлення основних цілей та механізмів формування і реалізації зовнішньополітичного курсу. Також були застосовані методи індукції та дедукції, які дозволили нам дійти обґрунтованих висновків стосовно предмету дослідження. На основі узагальнення було зафіксовано основні ознаки та властивості зовнішньої політики Хорватії. На емпіричному рівні було застосовано описовий метод для огляду міжнародних індексів для визначення спроможності держави загалом і її здатність надавати увагу зовнішньополітичним питанням. Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури із 34 найменувань. Загальний обсяг роботи – 35 сторінок.