АНТИГЛОБАЛІСТСЬКІ РУХИ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (ID:274058)

ВСТУП Актуальність теми. Підвищенний інтерес мас до сучасних тенденцій глобалізації породжує відповідну зацікавленість її проблемами з боку науковців і активістів. Тоді як зростання кризи неоліберальної моделі суспільства в 1990-х роках викликає підйом протестних рухів проти нього по всій планеті і у Європі зокрема, де ці рухи вже досягли певного рівня інституалізації. Це явище прийнято називати антиглобалізмом, хоча всередині нього існують різні розгалуження, направлені проти різноманітних негативних виявів неоліберальної глобалізації. Їх основною рисою стало не лише заперечення існуючого світового порядку, але й виступи з пропозиціями щодо альтернативного розвитку світу, торгівлі, перерозподілу благ. Члени цих рухів тяжіють до пошуку нових форм самоорганізації і взаємодії між собою, оцінюючи роль держави від різко негативної до позитивної. Чисельність груп антиглобалістів нерідко досягає десятків тисяч. Вони суттєво впливають на настрої в суспільстві і змушують міжнародну спільноту звертати увагу на існуючі проблеми. Такі групи формуються на базі населення певної держави і специфіка їх поглядів залежить від національних особливостей. Звідси, порівняння антиглобалістських рухів має особливу цінність для наукового знання, адже дозволяє не тільки описати існуючі організації, але й виділити їх характерні особливості викликані їх територіальною приналежністю. Об’єктом дослідження є антиглобалізм як супільно-політичне явище. Предметом дослідження є суспільні рухи антиглобалістького спрямування, що базуються в країнах Західної Європи. Мета. Порівняльна характеристика антиглобалістських рухів країн Західної Європи. Завдання роботи. У першому розділі: 1)Визначення основних характеристик явища антиглобалізму. 2) Встановлення основних причин виникнення антиглобалістських рухів. 3) Класифікація основних видів антиглобалістських організацій за методами дій, ставленням до змін і домінуючою ідеологією, принципам побудови, зв’язками між основними антиглобалістькими рухами національного характеру і дрібнішими утвореннями, а також із державою і мірою репрезентації відповідних ідей в парламенті країни-реципієнта. 5) Порівняння основних пропозиціяй представників альтерглобалістьких рухів. У другому розділі основними завданнями є виділення найвагоміших антиглобалістьких рухів і розкриття їх сутності, напрямків роботи, типу організації, управління. У третьому розділі завданням є порівняння вагомих для цього дослідження антиглобалістьких рухів і організацій. Методологія роботи. У першому розділі для розкриття антиглобалізму, як суспільно-політичного руху використано аналіз. Для встановлення причин виникнення явища антиглобалізму у роботі застосовано соціологічний й історичний підходи. Метод узагальнення використано для формулювання ключових пропозицій і вимог учасників антиглобаліських рухів. У другому розділі метод аналізу використано для виділення окремих рухів і організацій характерних для відповідних країн, історичний підхід застосовано для опису походження і становлення досліджуваних рухів і організацій, інституційний підхід для виявлення їх структури і зв’язків між відповідними утвореннями. У третьому розділі використано методи порівняння й моделювання для схематичного зображення набору антиглобаліських рухів, зведення їх у таблицю для відображення їх основних властивостей. Метод індукції був застосований для формулювання з висновками щодо основних тенденцій антиглобалістських рухів в досліджуваних країнах. Структура роботи. Відповідно до мети і завдань дослідження робота складається за вступу, 3 розділів, 3 підрозділів, висновків, списку використаних і рекомендованих джерел літератури із 30 найменуваннями. Загальний обсяг роботи …