Зразок роботи
ВСТУП
У сучасному світі людина особливо гостро відчуває свою залежність від часу та його викликів. Отож, доволі часто виправдовує свої вчинки словами на кшталт: «час такий – от і я такий». І чомусь не завжди усвідомлюємо, що властиво ми самі є творцями нашого часу – адже самі визначаємо пріоритети та цінності, які відшукуємо і якими наповнюємо сенс нашого повсякденного і творчого життя.
Тим часом, осмислення засадничих національних термінів, які фундаментуються в архетипах культури, повинно, на нашу думку, бути усвідомленим прагненням сучасної людини, а надто митця як безпосереднього носія гуманістичних ідеалів, зокрема пріоритетів національної культури.
Казка, незмінний, як би звичайний супутник дитинства, давно привертала увагу психологів. Різні наукові школи по-різному представляють її психологічний зміст. Але сходяться усі в одному: казка є необхідним засобом в досягненні дитиною світу, як зовнішнього, так і внутрішнього. Вона дозволяє зробити процес емоційно-морального розвитку дитини контрольованим і цілеспрямованим. Велика її роль і в плані естетичного розвитку особистості.
Учені вважають, що фантастичний казковий світ, сповнений чудес, таємниць і чарівності, завжди притягає дітей. Вони з радістю занурюються у світ уяви, активно діють в нім. Психологи, педагоги вважають казку дієвим засобом виховання і використовують її для розвитку різних сторін особи дитини.
На наш погляд, актуальність вивчення даної теми полягає в тому, що казка має величезний невивчений ресурс, який є необхідним сучасним фахівцям.
У професійній діяльності до казок, міфів, художніх творів зверталися багато філологів (С. Бремон, А. Греймас, К. Леві-Строс, В. Пропп та ін); педагоги (Я. Корчак, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), психологи і психотерапевти (Е. Берн, Б. Беттельхейм, С. Біркхойзер-Оері, І. Вачков, Є. Гарднер, А. Гнєздилов, Т. Грабенко, К. Естес, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, А. Копитін, Л. Лебедєва, А. Менегетті, М. Осоріна, Д. Соколов, М. Фон Франц, Е. Фромм, К. Юнг, Е. Юнг, та інші.).
В даний час казкотерапія не має достатньо розробленої теоретичної і методологічної бази і часто використовується в руслі інших психотерапевтичних напрямків (психоаналізу, гештальттерапії та ін.). Проте, багато вітчизняних фахівців і дослідники позначають казкотерапію як самостійний метод роботи (І. Вачков, А. Гнєздилов, Т. Грабенко, Ю. Дрешер, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, Д. Соколов та ін.)
Актуальність та недостатня розробленість проблеми дали нам змогу сформулювати тему дослідження«Архетипи в казкотерапії».
Мета дипломної роботи полягає в уточненні культурологічних вимірів архетипу та їх ролі у казко терапії.
Предметом роботи виступає особливості використання казко терапії у роботі практичного психолога.
Об’єктом дослідження є вияв архетипічної символіки в процесі казкотерапії.
Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання дослідження:
описати наукові підходи до поняття архетипу;
описати спільність символіки казок та психомалюнків;
охарактеризувати психоаналітичний підхід до розуміння казок;
визначити основні види роботи з казкою.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дослідження було здійснено теоретичний аналіз спеціальної літератури.У дослідженні використаний комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів. Застосування методів класифікації й систематизації дозволило узагальнити наукову, психологічну та педагогічну літературу з теми дослідження.
Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 76 сторінок, із них 72 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 52 найменувань.
Магістр