Система оперативно-технічних заходів (ID:179593)

Розділ 1. Поняття та види оперативно-технічних заходів (ОТЗ) Для того, щоб визначити поняття оперативно-технічних заходів, треба, перш за все, уточнити, що собою являє поняття оперативно-розшукової діяльності. Зокрема, на законодавчому рівні поняття оперативно-розшукової діяльності визначено у ст.2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», де вказується, що це система гласних та негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів . Доцільно також визначити поняття гласних та негласних заходів. Так, гласні заходи здійснюються без приховання мети і належності до оперативних підрозділів згідно з наданих прав, передбачених ЗУ «Про ОРД» та ЗУ «Про Національну Поліцію». У свою чергу, негласні оперативно-розшукові заходи здійснюються конспіративно із приховування мети і належності до оперативних підрозділів, згідно наданих прав відповідно до ЗУ «Про ОРД» та відомчих номативних заходів. Виходячи з вищесказаного, можна визначити, що оперативно-технічні заходи - це сукупність технічних засобів та науково обґрунтованих прийомів їх правомірного використання (переважно негласного) у процесі оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів з метою ефективної боротьби зі злочинністю. Перелік оперативно-технічних заходів мають нормативне закріплення у Кримінально-процесуальнольну кодексі. Це, зокрема:  аудіо-, відео контроль особи;  накладення арешту на кореспонденцію;  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;  зняття інформації з електронних інформаційних систем;  обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;  установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;  спостереження за особою, річчю або місцем;  аудіо-, відеоконтроль місця. Цей перелік оперативно-технічних заходів можна умовно поділити на чотири групи: - зняття інформації з каналів зв’язку; - оперативний контроль телеграфно-поштових відправлень; - візуальне спостереження; - аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних та електронних інформаційних мереж та встановлення місця радіоелектронного засобу. Щодо першого виду, законом дозволяється оперативним підрозділам за певних умов знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації. Для проведення такого оперативно-технічного заходу, як зняття інформації з каналів зв’язку та застосування інших технічних засобів отримання інформації, потрібні не тільки законні підстави, а й відповідна санкція суду. Одним із різновидів зняття інформації з каналів зв’язку є прослуховування телефонних розмов. Прослуховування телефонних переговорів – це негласне отримання інформації, переданої по лініям телефонного зв’язку особами, підозрюваними у вчиненні злочинів, або особами, винність яких встановлена, але вони розшукуються у зв’язку з ухиленням від кримінальної відповідальності . Зняття інформації з технічних каналів зв’язку полягає в негласному отриманні інформації про поведінку і дії осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, шляхом контролю спеціальними технічними засобами за електромагнітними і іншими полями, виникаючими в результаті передачі різних відомостей мережами електрозв’язку, роботи комп’ютерних мереж, використання баз даних інформаційно-пошукових систем, здійснюючих збирання, накопичення, обробку, зберігання, пошук і розповсюдження інформації. Особи, які здійснюють злочинні дії, маскують свою поведінку, застосовують в телефонних переговорах та в інших каналах зв’язку умовні фрази, жаргонні висловлювання, паролі. Вони можуть використовувати технічні засоби захисту інформації, протидії можливості звукозапису, створювати спеціальний шумовий фон, змінювати телефони, використовувати канали зв’язку, які належать стороннім особам, говорити на інших мовах чи використовувати діалекти. Тому зняття інформації з технічних каналів зв’язку може бути ефективним, якщо воно виконується кваліфікованими спеціалістами за допомогою відповідної оперативно-технічної апаратури. Але важливо не тільки зафіксувати, зняти інформацію, а дослідити її, тобто оперативно «прочитати», обробити, встановити зв’язок між конкретними особами, визначити характер діяльності контрольованих осіб, їх причетність до конкретних злочинів. Під зняттям інформації з каналів зв’язку розуміються не тільки телефонні переговори, а й інший обмін відомостями, який може проходити в різній формі: візуально, через комп’ютерні мережі, аудійно, радіо, передачі даних сигналом і т. ін. Зараз детальніше про другий вид. Досить важливою та особливою категорією документів-носіїв інформації в оперативно-розшуковій діяльності є матеріали переписки, яку ведуть між собою особи, стосовно яких здійснюються оперативно-розшукові заходи. Законодавець надає право оперативним підрозділам контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення. Такий контроль здійснюється у відповідності з положенням Конституції України і нормами оперативно-розшукового законодавства відносно кореспонденції, що відправляється і отримуваної, поштової, телеграфної і іншої кореспонденції, а також електрозв’язку і іншого роду систем, призначених для відправки та отримання подібного виду кореспонденції. Контроль здійснюється шляхом відбору телеграфно-поштової кореспонденції, яка відправляється чи отримується особами, які підозрюються у вчиненні тяжких злочинів, чи їх близьким оточенням або особами, які розшукуються органами слідства і суду, чи особами відносно яких на законних підставах здійснюються оперативно-розшукові заходи. Контролю може підлягати кореспонденція, адресована конкретній особі, або відправлена нею, а також вся кореспонденція, яка надходить на конкретний поштовий адрес або виходить з нього. В процесі контролю поштових відправлень допускається копіювання, фотографування змісту та вмісту поштових відправлень, а при необхідності вилучення з них тих об’єктів, які необхідно дослідити чи піддати спеціальному вивченню. При виявленні в поштових відправленнях зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв, наркотичних і ядовитих речовин та інших недозволених до відкритого обігу речей, керівник оперативного підрозділу приймає рішення про подальші дії оперативних працівників, вилучає недозволені до пересилки речі, забезпечує їх збереження, здійснює додаткові оперативно-розшукові заходи, приймає рішення про порушення кримінального провадження. До контролю поштових відправлень можуть залучатись особи, які співробітничають з оперативними підрозділами на конфіденційній основі, а також спеціалісти, перекладачі, професійні знання яких можуть знадобиться при дослідженні поштових відправлень. Контроль телеграфно-поштових відправлень може носити разовий або тривалий характер. Разовий контроль поштових відправлень здійснюється за мотивованою постановою керівника органу, уповноваженого на оперативно-розшукову діяльність і у відповідності з санкцією судді, при наявності даних, що підозрювана особа відправила, або має отримати поштове відправлення, яке необхідно невідкладно вивчити і дослідити. Такий вид перлюстрацій кореспонденції проводиться за допомогою посадових осіб підприємства зв’язку на конфіденційній основі. Негласний контроль разового характеру оперативний працівник може здійснити за участю спеціаліста відповідної професії. Тривалий контроль за поштовими і телеграфними відправленнями здійснюється тоді, коли немає конкретної інформації щодо вмісту поштових відправлень, коли оперативний працівник очікує, що таке надходження може бути в будь-який час, коли поштові відправлення постійно містять в собі необхідну інформацію, яку оперативний працівник збирає для прийняття подальших управлінських рішень керівництвом оперативного підрозділу . Порядок проведення і оформлення контролю телеграфно-поштових відправлень регламентується закритими відомчими актами. Щодо третього виду – візуального спостереження. Оперативним підрозділам надається право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів. Візуальне спостереження полягає в негласному нагляді, спостереженні, слідкуванні за особами, підозрюваними у вчиненні кримінальних злочинів, місцями їх постійного проживання чи тимчасового мешкання, їх дозвілля і діяльності, за їх вчинками і поведінкою, за транспортними засобами, які вони використовують з метою виявлення протиправної поведінки та отримання об’єктивної інформації про злочинну діяльність, встановлення особистих і кримінальних зв’язків, осіб, які виступають як співучасники, місць зберігання знарядь, предметів вчинення злочинів і незаконно добутого майна. Візуальне спостереження може здійснюватись також з метою встановлення місця знаходження осіб, які розшукуються слідством чи судом, чи для встановлення обставин безвісного зникнення людей. Спостереження із застосуванням спеціальних технічних пристроїв та обладнання для спостерігання за діями і поведінкою осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, проводиться спеціалістами оперативно-технічних підрозділів за завданнями оперативних підрозділів в приміщеннях, обумовлених місцях, транспортних засобах з використанням аудіо- і відеозапису розмов підозрюваних чи перевіряємих та фіксації їх поведінки та змісту розмов. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», візуальне спостереження здійснюється тільки у рамках оперативно-розшукової справи за винятком випадків перевірки осіб у зв’язку з їх допуском до державної, військової або службової таємниці. Воно може проводитися з метою встановлення даних про особу та її зв’язки у випадках, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, а також для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину. Підстави проведення візуального спостереження можливо поділити на матеріальні та формальні. Формальними підставами проведення візуального спостереження є заведення оперативно-розшукової справи та оформлення завдання відповідним оперативним підрозділом. Слід відмітити, що завдання оформляється тільки у разі здійснення спостереження спеціальним оперативним підрозділом. Але формальної основи не буде, якщо немає матеріальної. В загальному вигляді матеріальною підставою для проведення візуального спостереження є дійсна необхідність, під якою треба розуміти ту чи іншу оперативну необхідність отримання інформації, яку через об’єктивну неможливість або крайню складність вирішення таких оперативних завдань іншими заходами отримати неможливо. Елементами матеріальної основи, які визначають необхідність здійснення візуального спостереження, є:  оперативна значущість окремих фактів та обставин, що обґрунтовують необхідність проведення візуального спостереження;  достовірність даних, які забезпечують законність оперативно-розшукового заходу;  реальна можливість отримати за допомогою візуального спостереження необхідні результати;  неможливість отримати результати за допомогою інших засобів та методів ОРД або процесуальних дій. Матеріальну основу необхідно враховувати кожен раз, коли виникає потреба в проведені візуального спостереження. Завданнями візуального спостереження є: - попередження та припинення злочинної діяльності осіб, за якими ведеться спостереження та їх зв’язків; - встановлення та документування злочинної діяльності осіб які проходять по оперативно-розшукових справах, або тих, які перебувають під адміністративним наглядом, є підозрюваними та обвинуваченими по кримінальних провадженнях; - виявлення злочинних зв’язків об’єктів спостереження, з якими вони вступають в контакт; - встановлення схованок знарядь злочинів та викраденого майна; - фіксація телефонних розмов та надходження поштово-телеграфної кореспонденції; - виявлення місць концентрації антигромадських елементів, зберігання та збуту викраденого, інших місць, які становлять оперативний інтерес; - встановлення місць знаходження конкретних злочинців, які переховуються від слідства та суду, засуджених, що ухиляються від покарання, а також осіб, які безвісно відсутні; - вивчення образу життя та поведінки об’єктів спостереження, їх звичок та маршрутів руху з метою використання цих зведень в оперативно-розшуковій та слідчій діяльності; - виявлення причин та умов, що сприяють скоєнню конкретних злочинів; - документація конкретних фактів злочинної діяльності осіб, за якими ведеться спостереження, та їх зв’язків за допомогою фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів; Під час візуального спостереження в хронологічному порядку фіксуються всі переміщення, дії і контакти спостерігаємого в певні проміжки часу. Негласне спостереження за особою дозволяє виявити її контакти, місця зустрічей, маршрути пересування, явні звички, образ життя і інші дані необхідні для глибокого і всебічного вивчення особи на предмет її причетності до злочинної діяльності. В практичній діяльності візуальне спостереження може виконуватись одночасно з іншими оперативно-розшуковими заходами: зняттям інформації з каналів зв’язку, опитуванням, контрольними закупками товарів, оперативним пошуком, затриманням підозрюваного та інше. В таких випадках проведення оперативно-розшукових заходів детально планується, узгоджується між виконавцями, контролюється і у відповідності з законом, а коли це необхідно, санкціонується судом . Візуальне спостереження може проводитись з метою встановлення даних про особу та про її зв’язки тільки у випадках, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, а також для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину. За допомогою візуального спостереження оперативні підрозділи мають можливість: - зібрати інформацію про реальну поведінку підозрюваного, про склад злочинної групи, розподіл в ній кримінальних ролей і функцій кожного учасника, звичках і схильностях повсякденного характеру, наявності і місцях зберігання засобів злочинної діяльності, в тому числі місця зберігання коштів і цінностей і інших предметів, документів, речей, які можуть бути доказами в кримінальній справі; - отримати додаткову інформацію про такі деталі оперативної обстановки в окремих населених пунктах, в організаціях, установах, на підприємствах, які потребують вжиття профілактичних заходів, інформування відповідних органів влади та місцевого самоврядуванням (поширення пияцтва, наркоманії, проституції, порушення правил торгівлі, громадського порядку, інші умови і причини, які можуть привести до вчинення злочину; - встановити місця зборищ і нелегального перебування гастролерів, незаконних мігрантів, учасників підпільного ігорного бізнесу і т.п. Візуальне спостереження найбільш ефективне тоді, коли керівник оперативного підрозділу володіє інформацією про підготовлені, скоювані, або вже вчинені злочини і підозрюваних осіб. Поєднання різних оперативно-розшукових заходів, в тому числі і візуального спостереження з використанням спеціальних технічних пристроїв, з процесуальними діями слідчого дає можливість виявити злочинні зв’язки учасників та роль кожного із них та зібрати необхідні факти протиправної поведінки. Результати візуального спостереження можуть оформлятися довідкою до якої додаються фотографії, кіно,- відео,- і аудіоплівки, зразки товарів, окремих речовин, отриманих в процесі його здійснення. Зараз про четвертий вид. Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Оперативні підрозділи мають право здійснювати аудіо-, відео-контроль особи, знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно ст. 256, 259-261 Кримінального процесуального кодексу України. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), як вже зазначалось, є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації. Зняття інформації з електронних інформаційних систем здійснюється згідно ст. 264 Кримінального процесуального кодексу України. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частин, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватись на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в такому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених оперативно-розшукових заходів. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечувати обробку, зберігання або передання інформації. Із застосуванням засобів аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних та електронних інформаційних систем може бути пов'язана необхідність установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, що здійснюється у відповідності з вимогами ст. 264 Кримінального процесуального кодексу України. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до винесення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого або прокурора у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в здійсненні пошуку, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або їх частин. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Оперативний підрозділ вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених заходів, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому КПК України. Оперативний підрозділ має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування; виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів. Ст. 250 КПК України передбачає, що у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, оперативно-технічний захід може бути роз-почата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Слідчий суддя розглядає таке клопотання у відповідності з вимогами статті 248 Кримінального процесуального кодексу України. Виконання будь-яких дій з проведення оперативно-технічного заходу повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення такого заходу.