Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОГАЛИН У ЗАКОНОДАВСТВІ
1.2. Прогалини в законодавстві: поняття та методи встановлення
У правозастосовній діяльності іноді може виникати ситуація, коли спірне відношення має правовий характер, входить у сферу фактичного правового регулювання, але не передбачено конкретним нормативним приписом. Тобто навіть у загальній формі певні відносини не отримали нормативної регламентації. Таким чином, правозастосовний орган виявляє прогалину в законодавстві. Термін «прогалина» може розумітися, по перше, як навмисно незаповнений простір, який не підлягає заповненню в силу специфіки самого предмета, по друге, як недолік, упущення в його формуванні.
Водночас упущення характеризується як те, що не зроблено, не виконано вчасно, а пропуск – як відсутність чого-небудь внаслідок проминання.
Прогалини в законодавстві, тобто повна або часткова відсутність законодавчої регламентації певної групи суспільних відносин, що потребують правового регулювання, традиційно вважаються одним із найпоширеніших видів юридичних дефектів[1, с.4].
Відсутність необхідного юридичного правила ніби розмикає систему права та законодавства, знижує її узгодженість і, як наслідок, ефективність правового регулювання. Прогалина є «незапланованою неповнотою» нормативно-правових приписів, необхідних для вирішення конкретного випадку. Іншими словами, йдеться про нестачу для вирішення існуючої проблеми такого нормативного припису, який за змістом його тексту (навіть при найбільш широкому трактуванні) підлягав би застосуванню в даному конкретному випадку [4,с.30].
На відміну від розширювального тлумачення, коли ми маємо справу з обставинами, які законодавець передбачав, але не зміг висловити словами, прогалина існує у випадку, коли законодавець взагалі не передбачав такі обставини. Тому в першій ситуації суб’єкт застосування права ніби стає на точку зору, з якої законодавець дивився на обставини, які мав на увазі, а в другій - на точку зору, з якої законодавець подивився би, якщо мав би їх на увазі [6, с. 252].
Крім того, від прогалин у законодавстві слід відрізняти відсутність приписів щодо тих суспільних відносин, які знаходяться поза сферою правового регулювання. Як слушно зазначає Ю. Матат, «тут немає й прогалини - це просто юридично порожній простір, який оточує середовище права», у той час як у ситуації з прогалиною йдеться про відсутність у позитивному праві відповіді на питання, що потребує юридичного рішення [12, с. 74].
На нашу думку, слід також розрізняти прогалини в законодавстві і прогалини в праві. Якщо перші свідчать про відсутність законодавчої регламентації певних відносин, то другі - про відсутність регламентації не лише в законодавстві, а й у інших джерелах права (правових звичаях, судових прецедентах, нормативно-правових договорах та ін.).
Проте, ураховуючи сучасний стан системи джерел українського права та питому вагу в ній законодавства, можна зробити припущення, що в переважній більшості випадків виявлення прогалини в законодавстві означатиме одночасно констатацію й прогалини у праві. Існують різні види прогалин у законодавстві: залежно від часу їх виникнення виділяють первісні прогалини, тобто ті, які існують на момент набрання чинності нормативно-правовими актами, та наступні прогалини - ті, що з’являються внаслідок подальшого розвитку суспільних відносин, які мають регулюватися правом; залежно від можливості подолання прогалин під час правозастосування виділяють переборні й непереборні прогалини; залежно від того, чи охоплюється існування прогалин умислом законодавця, - навмисні й ненавмисні прогалини; залежно від ступеня відсутності законодавчої регламентації певної групи суспільних відносин - повні або часткові прогалини [8, с.5].
Магістр