Зразок роботи
1.Бесіда, інтерв’ю, спостереження як методи дослідження особистості
Спостереження - метод вивчення психічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їх поведінки.
Вивчаючи людей, дослідник може спостерігати: мовну діяльність (зміст, послідовність, тривалість, частоту, спрямованість, інтенсивність); експресивні реакції (виразні рухи обличчя, тіла); положення тіла у просторі (переміщення, нерухомість, дистанцію, швидкість, напрямок рухів); фізичні контакти (торкання, поштовхи, удари, спільні зусилля). Важливу роль при цьому відіграє спостережливість - здатність помічати істотні, характерні, а також малопомітні властивості предметів і явищ.
Наукове спостереження відрізняється від життєвого такими властивостями: цілеспрямованістю, систематичністю, планомірністю, аналітичністю, реєстрацією результатів, оперуванням системою однозначних понять, спеціальних термінів, що сприяють чіткому і недвозначному позначенню матеріалу, який спостерігається, а також однаковості можливих інтерпретацій. Наукове спостереження передбачає, що одержані дослідником у певних умовах дані з великою імовірністю будуть підтверджені іншими дослідниками, якщо вони працюватимуть в аналогічних умовах з тим самим об'єктом спостережень.
Перевагами спостереження як методу психологічного дослідження є: велика кількість інформації, яку збирають (забезпечує аналіз вербальної інформації, дій, рухів, учинків); збереження природності умов діяльності; допустиме використання різноманітних технічних засобів; необов'язкове отримання попередньої згоди досліджуваних; недоліками - суб'єктивізм, оскільки результати залежать від досвіду, наукових поглядів, кваліфікації, інтересів, пристрастей, працездатності дослідника; неможливість контролювати ситуацію, втручатися у перебіг подій без їх перекручувань; значні витрати часу через пасивність спостерігача.
Залежно від ступеня включеності дослідника в досліджуване середовище виокремлюють: а) включене; б) стороннє спостереження. За характером взаємодій з об'єктом спостережень розрізняють: а) приховане; б) відкрите. Залежно від об'єкта спостережень виділяють: а) зовнішнє; б) інтроспекцію. За часом дослідження розрізняють: а) одноразове; б) періодичне; в) лонгітюдне. За характером сприйняття спостереження може бути: а) суцільним; б) вибірковим. За характером реєстрації даних спостереження класифікують на: а) констатувальне; б) оцінювальне. За ступенем стандартизованості процедур виокремлюють: а) вільне, або пошукове; б) структуроване, або стандартизоване.
Бесіда – метод збору первинних даних на основі вербальної комунікації. Він при дотриманні певних правил дозволяє отримати не менш надійну інформацію, ніж при спостереженні, про події минулого і теперішнього, про стійкі нахили, мотиви вчинків, про суб’єктивні стани. Мистецтво використання цього методу полягає в тому, щоб знати, як запитувати, які питання задавати, переконатися в тому, що можна вірити отриманим результатам. Важливо, щоб бесіда не перетворювалася на допит, оскільки її ефективність в цьому випадку дуже низька. Бесіда може мати різну форму і бути по різному організованою. Розрізняють три види бесіди: 1)«введення в експеримент»; 2)«експериментальна бесіда»; 3)«клінічна бесіда». Найрозповсюдженішим видом бесіди є інтерв’ю [16].
За допомогою опитування отримують не тільки фактологічну інформацію, а й відомості про мотиви поведінки людей, їх ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, плани на майбутнє та оцінки минулого. При їх проведенні можна моделювати будь-які необхідні дослідникові ситуації.
Інтерв'ювання (англ. interview - зустріч) - метод одержання інформації у процесі усного безпосереднього спілкування, який передбачає реєстрацію та аналіз відповідей на питання, вивчення особливостей невербальної поведінки опитуваних.
Залежно від умов проведення і кількості опитуваних процедура інтерв'ювання може бути: одноразовою або багаторазовою; індивідуальною або груповою. Крім дослідницького інтерв'ю, за метою дослідження виокремлюють: діагностичне, клінічне інтерв'ю; за формою спілкування інтерв'ю розрізняють: вільне, стандартизоване, напівстандартизоване інтерв'ю [4].
Магістр