Зразок роботи
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
Оскільки неврози одне з найбільш частих нервово-психічних захворювань, а також дані статистики захворювань неврозів по Україні свідчать про лідерство нашої області за їх кількістю, вказують на актуальність дослідження даної тематики. Через те, що на сьогодні не існує єдиного погляду з приводу етіології неврозів, та, згідно з думкою В. Д. Менделевича [28], вона й не може бути створеною, ми вважаємо, що комплексний підхід (який пропонував ще К. Г. Юнг [61]), що вивчає різні сторони особистості може призвести до більш ефективних психотерапевтичних дій. Тож вивчення особливостей вибору у хворих з невротичними розладами може доповнити картину особистості невротика. Також слід зазначити, що проблема вибору у психології взагалі мало вивчена, зокрема такий вид вибору як «екзистенціальний вибір». Дослідження у рамках даної тематики носять несистематичний та розрізнений характер, і, хоча у наукових колах проблема вибору обговорюється, визнається істотною та потребуючою уваги, це визнання не приводить до планомірних емпіричних досліджень.
У нашому дослідженні ми виявили наступні специфічні особливості діяльності екзистенціального вибору у хворих на невротичні розлади:
- по перше, схожість в оцінках обох альтернатив, що вказує на наявність напруження, що вони створюють. Яскравим прикладом цієї ситуації може стати філософський парадокс, запропонований Арістотелем. У його основу покладене уявлення, що якщо віслюка поставити поміж двох абсолютно однакових стоги сіна він помре з голоду, бо не зможе обрати, який з них йому з’їсти. Така ж сама ситуація може спостерігатися і у хворих на невротичні розлади, котрі самі суб’єктивно наділяють обидві альтернативи однаковим змістом, через що не можуть зробити повноцінний вибір та вимушені його витісняти цей момент, щоб він не завдавав дискомфорту.
- по-друге, у хворих на невротичні розлади звужене поле альтернатив, через що вони не можуть побачити різноманітність варіантів та подивитися на ситуацію ширше, що може спричиняти їх застрягання на одному місці та спричиненню неприємних почуттів.
- по-третє, у хворих на невротичні розлади недостатньо сформована здібність до аргументації та створення алгоритму вибору однієї з альтернатив.
-по четверте, у хворих на невротичні розлади наявна пасивна позиція під час здійснення вибору.
Результати, що ми отримали можна використовувати під час психотерапії або консультування, допомагаючи клієнтам або пацієнтам розширити поле альтернатив та передати відповідальність за здійснення життєвого вибору.
Даний напрямок наукового дослідження є вельми перспективним через відсутність досліджень у рамках даної тематики, зокрема проблем вибору і особливо феномену екзистенціального вибору, та його зв’язок з практичною діяльністю, що знаходить себе у рамках психологічного консультування, психологічної корекції та психотерапії. Задля розробки даної тематики ми пропонуємо:
• створення методологічної бази, що буде відповідати задачам такого роду досліджень (на наш час її не існує);
• проведення лонгітюдного дослідження;
• у рамках теоретичних розробок, що також матимуть практичний сенс, можна вивчати гендерні особливості вибору як здорових осіб так і хворих на невротичні розлади (це може частково доповнити дослідження цієї специфіки та відповісти на питання, чому жінок, хворих на невротичні розлади у 2 рази більше за чоловіків, що дозволить створити ефективні методи психотерапії неврозів);
• вікові особливості вибору у хворих на невротичні розлади (доповнення розробок у рамках вивчення переморбіду невротичної особистості);
• релігійні вподобання (у нашому дослідженні у вибірку потрапили декілька представників релігійних організацій, що мали схожу до невротиків специфіку діяльності вибору, проте за даними методики УНП отримали дуже низькі показники невротизації. Ці результати (низький рівень невротизації у представників релігійних організацій) з одного боку суперечать існуючим дослідженням у даному напрямку, але це може пояснюватись невеликою кількістю таких досліджуваних. Проте якщо такі результати підтвердяться у спеціальному дослідженні, то це може допомогти у створенні таких методів психотерапії, у рамках яких корекції можуть підлягати лише деякі особливості особистості, що виявляться основними, які при схожій моделі вибору все ж не дають розвиватися невротичним розладам, а навпаки сприяють гармонічному розвитку особистості);
• рефлексивні тенденції щодо спричинення особистістю вибору, які можуть вивчатись у рамках внутрішнього діалогу (вивчення внутрішнього діалогу часто стали зустрічатися в багатьох публікаціях за останні роки, що може вказувати на наявність наукових потреб у розвитку даної тематики);
• особистісні характеристики (самооцінка, рівень домагань, мотивація, емоційні, вольові особливості та інш.), що впливають на діяльність вибору;
• оцінка «психологічної» ефективності вибору (з точки зору суб’єкта, який спричиняє вибір) та її вплив на психологічне здоров’я особистості тощо.
Магістр