0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Есе. Проблема справедливості як конкретизації суспільного блага (ID:532707)

Тип роботи: інше
Дисципліна:Філософія
Сторінок: 6
Рік виконання: 2022
Вартість: 50
Купити цю роботу
Зміст
Есе, контрольна. Проблема справедливості як конкретизації суспільного блага
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Цивілізаційні процеси та удосконалення принципів регулювання соціальних відносин характеризують сучасний етап розвитку людського суспільства і справедливість посідає у ньому ключове місце. Феномен справедливості знаходить свій прояв у різних сферах соціуму: моральній, соціальній, політико-правовій, економічній, морально-етичній та ін. Це пояснюється необхідністю збалансованості інтересів членів суспільства і неефективністю соціальних механізмів реалізації вимог ідей справедливості на нинішньому етапі розвитку суспільства і цивілізації. Ідея справедливості історично розвивалася по-різному, а сучасні суспільні зв’язки людей, їхня кооперація здійснюються з урахуванням життєвих інтересів народів різних культур. Внаслідок чого стає необхідним дослідження еволюції загальної концепції справедливості для виокремлення властивих їй критеріїв і розуміння цього поняття є необхідним у практиці правозастосування. Інтерпретація таких понять, як справедливість і несправедливість з метою установлення взаємозв’язку між ними здійснювалась мислителями–філософами: Арістотелем, Платоном, Сократом, Гераклітом, Демокрітом, Эпікуром, Тертулліаном, Гельвецієм, Дідро, Руссо, Монтеск’є, Спінозою, Кантом, Гегелем, Фейєрбахом. Також питання справедливості розглядалися у філософських дослідженнях, присвячених вивченню рівності і нерівності людей у суспільстві, Г. Спенсера, Б. Рассела, П. Лафарга, Д. Юма, А. Сміта, Л. Штейна, М. Вебера, Г. Зіммеля, К. Мангейма, К. Ясперса, Е. Фрома, З. Бжезинського, Д. Гелбрейта, П. Рікерта та ін. Сучасна цивілізація накладає істотний відбиток не тільки на стан соціальної справедливості в суспільстві, але й на поведінку кожної особистості. Цивілізації, що йдуть у ногу з вимогами, як правило, виявляють активну життєву позицію. Пасивна продовжує відстоювати несправедливість. Феномен справедливості безпосередньо пов’язаний з уявленнями про належне. Він зумовлений невід’ємними, невідчужуваними правами людини і передбачає чітку корелятивну відповідність між практичною роллю індивіда в житті суспільства та його соціальним становищем, між правами та обов’язками, діянням та відплатою, трудом та винагородою, злочином та карою, заслугами та суспільним визнанням тощо. Ідея справедливості – одна з найбільш резонансних в історії світоглядного еволюціонування людства: вона завжди слугувала ключовим аргументом і критерієм в оцінці вчинків людей, подій, явищ і загалом суспільної дійсності. Її реалізація потребує потужних концептуальних, вольових і матеріальних ресурсів, а також неупередженого арбітражу у вигляді громадської думки, соціальних інститутів і легітимної владно-управлінської вертикалі.