Зразок роботи
Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада.
Кошовому отаманові належала військова, адміністративна, судова і духовна влада. У військовий час він був головнокомандуючим, вважався і зверхником запорізького духівництва, а тому приймав і направляв духовних осіб у січову та паланкову церкви.
Запорозька економіка складалася з двох секторів: колективно-січового і індивідуально-паланкового. В свою чергу січове господарство поділялося на загальносічове і курінне.
Внутрішня торгівля була дрібнотоварною, обмежувалася продуктами харчування та предметами побуту. Існували базари, лавки, ятки, шинки, заїжджі двори, торговельні ряди. Зовнішня посередницько-транзитна та самостійна торгівля мала велике значення.
У Запорізькій Січі застосовувалися податкові пільги у вигляді повного або часткового звільнення від сплати податків за особливі заслуги в козацькій службі, у зв'язку зі старістю або через низькі доходи. Однак ці пільги в основному надавалися козакам, у той час як більшість податків покладалася на не козаків, а на посполитих та населення, що проживало у паланках.
Фінансовою установою Запорізької Січі був Скарб, який функціонував як державна скарбниця. У ньому зберігалися гроші, різні цінності, що надходили в розпорядження кошового отамана і козацької ради, архів, військові клейноди, а також вогнепальна зброя та бойові припаси.
За звичаєм кращу частку здобичі козаки віддавали на церкву, а ту, що залишалась, паювали між собою - одні її прогулювали, а інші ховали на "чорний" день. Другим джерелом прибутків Війська Запорізького низового була всілякого роду торгівля, внутрішня і зовнішня.
Для збереження загальної військової казни у запорозьких козаків існувала так звана скарбниця, зведений особливий опис військових скарбниць і військовий табель. При січовій церкві під опікою військового суду зберігалась особлива нерухома скарбниця.
Запорізька Січ мала свою власну податкову систему, на формування якої Росія мала досить незначний вплив. Система оподаткування формувалася під впливом тенденцій розвитку фіскальних інститутів за Києворуської, литовської та польської доби в Україні.
Основним джерелом наповнення військової скарбниці були прямі податки, серед яких варто виділити військовий оклад, мита, торговельні акцизи, податок з шинків, куфовий збір та інші. Більшість податків стягувались у натуральній формі.
Немалу частку військових прибутків становив „димовий”, який ще називали подимний податок, який запорізькі козаки збирали з так званих „сиднів”, що вважалися підданими січового товариства. Цей податок був постійним і тимчасовим.
Виходячи з викладеного, лише реальне оподаткування за натурально-речовими ознаками окремих видів господарської діяльності могло забезпечити казні сталі надходження.
Магістр