Зразок роботи
Наслідком раннього початку статевого життя та небезпечної статевої поведінки є підліткова вагітність. Серед тих, хто мав досвід статевого життя, 47 дівчат або 6 % завагітніли, причому у 17 випадках було здійснено операцію штучного переривання вагітності (аборт), і лише 13 дівчат повідомили про народження дитини.
Досить значна частина вагітностей перервалася спонтанно - для 9 вагітність завершилась викиднем, 6 на запитання про завершення вагітності не відповіли.
Зміни в статевій поведінці сучасної молоді, ранній початок статевого життя, толерантне ставлення суспільства до дошлюбних статевих зв'язків є небезпечними за умов стрімкого поширення ВІЛ-інфекції, що спостерігається протягом останніх років в Україні.
За таких умов дуже актуальним постає питання обізнаності молодих людей щодо засобів контрацепції та їх застосування. Про застосування презерватива як засобу контрацепції повідомили більш ніж 90 % опитаних з числа тих, хто вже має статеві стосунки.
Найчастіше його використовували школярі (96 %), для решти учнівської молоді частота вибору цього засобу становила 86-92 %.
Серед опитаних найбільш свідомими виявилися хлопці, які навчалися в 10- 11 класах та ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації (96 та 95 % відповідно). Серед дівчат більш обережними виявилисяучениці 10-11 класів (95 %).
Найменш свідомими серед хлопців виявилися учні ПТНЗ та студенти ВНЗ (8 %), а серед дівчат - студентки ВНЗ незалежно від рівнів акредитації (13-14 %).
Результати соціально-психологічних досліджень, проведених в експериментальних навчальних закладах [15], свідчать про те, що переважна більшість опитаних знала, де можна придбати основні найбільш популярні контрацептивні засоби. Так, 77 % хлопців та 92 % дівчат знали про можливість придбання контрацептивних таблеток в аптеці.
Стосовно придбання презервативів, окрім аптеки, про яку згадали 84 % хлопців та 87 % дівчат, фігурували також супермаркет (42 % і 38 %) та кіоск (34 % та 25 %).
Респонденти, які мали досвід придбання контрацептивів, лише в поодиноких випадках стикалися з труднощами при здійсненні покупки.
Огляд статистики протягом останніх років підтверджує інформацію про те, що кількість користувачів засобами контрацепції суттєво збільшилася. Однак існує великий розрив цих показників між мешканцями села та міста, що має стати предметом серйозного обговорення .
Негативними наслідками сексуальної активності молоді часто стають гінекологічні захворювання. Так, поширеність гінекологічних захворювань серед дівчат-підлітків становить 138,5 на 1 000. Близько третини усіх випадків становлять розлади менструації, 10 % - затримка статевого розвитку, 20 % - запальні захворювання репродуктивних органів.
Наприклад, розлади менструацій, що вперше були зареєстровані у дівчат 15- 17 років (29,3 на 1000 жінок відповідного віку), нині зустрічаються майже у 3 рази частіше, ніж серед жінок репродуктивного віку 15-49 років (10,7 на 1000 жінок відповідного віку), що не може не турбувати в аспекті питання щодо підвищення рівня народження здорових дітей від здорових батьків.
Слід зазначити, що існують деякі особливості статевого розвитку серед молодих чоловіків. Так, науковими співробітниками ДУ «Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України» було проведено медичне обстеження юнаків віком 10-18 років (2 894 особи), які проживали у міській та сільській місцевості.
Результати дослідження показали особливості перебігу статевого дозрівання у сучасних підлітків, а саме - більш ранню появу (на 1-1,5 роки) ознак статевого розвитку ніж 20 років тому. Випередження статевого дозрівання сучасними підлітками зберігається десь до 13-14 років, після чого темпи дозрівання уповільнюються, а вже у 16-17 років цей рівень за показниками індексу маскулінізації стає нижчим, ніж на початку 90-х років.
Порушення статевого розвитку, переважно за рахунок його затримки, реєструються у 5,5 % - 5,7 % хлопців, незалежно від місця проживання, що в 1,5
рази перевищує показники 20-річної давнини. Спостерігалися деякі особливості
клінічних проявів затримки статевого розвитку у мешканців села, які найчастіше були пов'язані з патологією фізичного розвитку (дефіцитом маси тіла та затримкою росту).
Ранній початок статевого життя дуже часто призводить до негативних наслідків, серед яких небажана вагітність та ранні пологи. Нині ситуація є невтішною, оскільки кількість ранніх пологів у дівчат-підлітків продовжує зростати.
Загалом частота ранніх пологів протягом останніх років становить 9,1-10,8 на 1 000 відповідного населення, що значно перевищує цей показник в розвинутих європейських країнах (3,0-4,0).
Покращення ситуації вимагає різнопланової просвітницької роботи щодо здорового способу життя та відповідальної поведінки не тільки серед дівчат, але й хлопців. Існує цілий ряд державних та галузевих програм у цьому напрямку роботи, які показали перші успішні результати. Так, впровадження та розвиток мережі закладів планування сім'ї, об'єднання їх роботи з соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді сприяли покращенню ситуації з дітонародженням.
Для дітонародження важливо, аби жінки більш старшого віку свідомо ставилися до планування сім'ї, особливо в питаннях незапланованої чи небажаної вагітності. Дуже часто необдумані рішення призводять до руйнування сім'ї чи погіршення стану здоров'я її членів. Очевидно, що у цій сфері відбуваються зміни на краще, оскільки останніми роками спостерігається позитивна тенденція щодо динаміки частоти абортів серед молодих жінок віком 18-34 років: з 33,07 на 1 000 жінок у 2015 р. до 24,61 у 2019 р.
Також суттєво знизилася кількість штучних кримінальних абортів, які традиційно займають значну частку серед причин материнської смертності та формують порушення репродуктивного здоров'я жінок (з 21 % до 13 % за період 2015-2019 рр.).
Якщо частота легальних абортів багато в чому залежить від ефективності
роботи служб планування сім'ї, то нелегальні аборти є одним з детермінантів репродуктивного здоров'я жіночого населення. Стабільне зниження кількості абортів, рівень яких у 2019 р. склав 15,1 на 1000 жінок репродуктивного віку, дозволило Україні переміститися в рейтингу країн світу зі списку з високим рівнем розповсюдженості абортів (понад 20,0 на 1000 жінок репродуктивного віку) в список з середнім рівнем (20,0 - 15,0).
Водночас рівень абортів в Україні значно перевищує аналогічний показник у розвинених країнах Європи. Наприклад, рівень абортів в Іспанії становить 5,2, Німеччині - 7,7, Італії - 11,4, Франції- 12,4, Норвегії- 15,6 на 1000 жінокрепродуктивного віку [16-19].
Хвороби, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на дітонародження, провокуючи безплідність. За даними офіційної статистики, частота безпліддя в Україні є приблизно однаковою за тендерним аспектом. Її показники коливаються в межах 3,52,8 на 1 000 осіб жіночої статі та 0,3 на 1 000 осіб чоловічої.
Ця проблема торкається в середньому від 6 % до 20 % усіх українських сімей. У зв'язку з цим, питання діагностики та лікування бездітного шлюбу є вкрай актуальним та потребує відповідних державних програм не тільки в сфері охорони здоров'я, але й в соціальній та освітній сферах.
Останніми роками в Україні щорічно виявляється понад 4 тис. жінок репродуктивного віку з локалізацією злоякісних новоутворень в жіночих статевих органах. Така ситуація тісно пов'язана з соціальною сферою та екологічними умовами проживання. Важливо, аби для її вирішення долучалися різні органи державної влади на базі міжгалузевого підходу з об'єднанням необхідних ресурсів.
У підсумку зазначимо, що репродуктивне здоров'я значною мірою залежить від загального стану здоров'я людини, умов життя, статевої культури, якості та доступності медичної допомоги, екології та способу життя. Існує ряд проблем, пов'язаних з загальним станом репродуктивного здоров'я (незапланована вагітність, штучне переривання, безпліддя, соціально небезпечні хвороби та хвороби, що передаються статевим шляхом, онкологічні захворювання), які негативно впливають на демографічну ситуацію в країні [20-22].
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ ЗДОРОВ'Я ЖІНОЧОЇ МОЛОДІ
2.1 Соціально-педагогічна робота серед підлітків для формування репродуктивного здоров'я
Підлітки, які перебувають на початкових стадіях психосоціального розвитку, надають перевагу пасивним методам отримання інформації — бесіди та лекції. Старшим підліткам, як правило, подобається інтерактивне навчання (рольові ігри, мозковий штурм, дискусії) та консультування.
Тренінг — це така форма організації навчання, яка використовує інтерактивні методи і дає учасникам змогу під час спілкування в комфортній емоційній атмосфері обмінюватися досвідом і знаннями з метою отримання нових знань і засвоєння навичок.
Тренінг має свої особливості: наявність постійної групи учасників; дотримання певних принципів групової роботи; просторова організація навчання; використання активних та інтерактивних методів роботи; застосування особистого досвіду і знань учасників.
Існують різні види тренінгів: комунікативні, тренінги особистісного зростання, соціально-психологічні, соціально-просвітницькі тощо.
Соціально-психологічний тренінг — це запланований процес навчання, спрямований на розвиток знань, соціальних установок, навичок і досвіду в галузі міжособистісного спілкування; засіб розвитку компетентності у спілкуванні, засіб психологічного впливу
Нині кожна шоста дитина народжується з відхиленнями здоров'я, в першу чергу, через погану спадковість. Часто, вступаючи у репродуктивний вік, майбутні батьки вже мають низку захворювань.
У тренінгу використовують активні та інтерактивні методи навчання: презентація, індивідуальна робота, робота в парах, робота в малих групах, рольова гра, обговорення, «мозковий штурм», анкетування, ігри-руханки тощо.
Інтерактивний (іnter — взаємний, act — діяти) — той, який взаємодіє, перебуває в режимі бесіди, діалогу з кимось / чимось. На відміну від активних, інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш iироку взаємодію учасників групи не лише з тренером, а й один з одним, і на домінування активності учасників у процесі навчання.
Метод мозкового штурму (з англ. brainstorming) — це оперативний метод розв’язання проблеми на основі стимулювання творчої активності, за якого учасникам обговорення пропонують висловлювати якомога більше варіантів розв’язання, у тому числі й найбільш фантастичних. Потім із загальної кількості висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.
Мозковий штурм використовується, коли потрібно: розкрити зміст певного поняття; знайти шляхи розв’язання проблеми; з’ясувати, що учасники знають і як ставляться до певного питання, проблеми, явища тощо.
Етапи мозкового штурму:
- постановка проблеми — попередній етап;
- генерація ідей — основний етап, від якого багато в чому залежить успіх всього мозкового штурму; головне на цьому етапі — кількість ідей, жодних обмежень, повна заборона на критику і будь-яку (навіть позитивну) оцінку висловлюваних ідей, оскільки оцінка відволікає від основного завдання і збиває творчий настрій;
- групування, відбір і оцінка ідей — дає змогу виділити найбільш цінні ідеї і дати остаточний результат мозкового штурму. На цьому етапі оцінка бажана.
Робота в малих групах дає всім учасникам змогу діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема володіння прийомами активного слухання, вироблення загального рішення, розв’язання суперечностей).
Роботу в групах варто використовувати, коли потрібно розв’язати проблему, з якою важко впоратися індивідуально; коли у вас є інформація, досвід, ресурси для взаємного обміну; коли одним з очікуваних результатів навчання є придбання навичок роботи в команді.
Варто починати з малих груп із двох-трьох учасників. Із засвоєнням правил роботи можна збільшувати склад груп до 5–7 осіб, розширюючи діапазон можливостей, досвіду і навичок її учасників. Проте разом з цим підвищується і ймовірність неконструктивної поведінки, дезорганізації, конфлікту.
Чим більша група, тим більше вміння потрібно від учасників, щоб дати кожному змогу висловитися. Чим менше часу відпущено на роботу в групі, тим меншим має бути розмір групи. Разом з тим, чим більше утворено груп, тим більше часу буде потрібно на презентацію результатів групової роботи.
Рекомендується об’єднувати в одній групі учасників з різним рівнем підготовки. У різнорідних (статево, етнічно, культурно) групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями, проблему можна розглянути з різних сторін.
Рольові ігри, разом з творчими завданнями і роботою в малих групах, — це основний прийом на інтерактивних заняттях. У рольовій грі учасникам пропонується «зіграти» іншу людину або «розіграти» певну проблемну ситуацію. Для позначення методик цього типу також використовуються близькі назви (імітації, ділові ігри, моделювання).
Ці методики сприяють розвитку навичок критичного мислення, комунікативних навичок, навичок розв’язання проблем, відпрацюванню різних варіантів поведінки у проблемних ситуаціях [22].
Магістр