Зразок роботи
1.1. Теоретична характеристика фінансової кризи та банкрутства підприємства
Розвиток української економіки на сучасному етапі характеризується неоднозначністю й динамічно мінливим економічним середовищем, наявністю складних управлінських проблем. Багато підприємств зазнають фінансових труднощів і перебувають у кризовій ситуації.
Досліджуючи типологію криз, особливу увагу необхідно звернути на економічні кризи, в рамках яких виокремлюють мікрокризи (кризи на підприємстві).
Виникнення, прояв та подолання економічної кризи підприємства мають суттєві особливості порівняно з макроекономічними кризами, які полягають у наступному:
1) якщо на макроекономічному рівні криза є завжди точкою перелому нисхідної та висхідної гілки розвитку, то на рівні підприємства подальше зростання має місце далеко не завжди. Як було справедливо наголошено в дослідженні проф. В. В. Попова, криза на макрорівні не може бути перманентною, економічна система сама створює передумови для виходу з неї, для нового господарського підйому [1, с. 33]. Хоча монополізація економіки (обмеження обсягів виробництва та рівня цін) частково порушують цей природний механізм, він об’єктивно існує. На рівні підприємства виникнення окремих кризових явищ, якщо не вжито заходів щодо їх локалізації, обумовлює перехід до кризового стану підприємства (системної кризи) і, як правило, завершується банкрутством або ліквідацією підприємства;
2) на мікроекономічному рівні кризу не можна ототожнювати з яким-небудь окремо взятим етапом життєвого циклу підприємства. На відміну від макрорівня, «криза» не є стадією життєвого циклу, а стадія «старість» не є її аналогом. Хибним є уявлення, що кризові явища характерні лише для стадії «старість». Більш обґрунтованою є гіпотеза, висунута проф. Г. І. Івановим, згідно з якою кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства [2, c. 18]. Е. Муглер підтримує цю ж точку зору у своїй роботі «Життєвий цикл і особливості розвитку малих і середніх підприємств», в якій наочно продемонстровані основні причини та можливості подолання кризових явищ на окремих стадіях життєвого циклу [3, c. 133]
2.1. Організаційно – економічна характеристика діяльності ПАТ «ЗТР»
Історія одного з кращих у світі підприємств з виробництва трансформаторного і реакторного обладнання - Запорізького трансформаторного заводу (ПАТ «ЗТР») почалася з його заснування у 1947 році, причому перший трансформатор був виготовлений (ТМ-1000/10) в 1949 році.
Приватизація Запорізького трансформаторного заводу здійснювалась шляхом корпоратизації, тобто перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство. Перетворення Запорізького трансформаторного заводу у відкрите акціонерне товариство здійснювалось на виконання Указу Президента України від 15.06.1993 р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємств». На виконання вищезазначеного Указу Президента України, а також Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Луганський обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавний власності» від 21.02.1994 р. №61/94 i у відповідності до Положення про порядок корпоратизації підприємств, Запорозька обласна Рада народних депутатів видала розпорядження від 28.09.1994р. №100-р «Про перетворення Запорізького трансформаторного заводу у відкрите акціонерне товариство».
У 2011 році згідно з новою редакцією Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Запоріжтрансформатор» було перетворене на публічне акціонерне товариство.
З виробничою потужністю до 60 000 МВА на рік підприємство є лідером трансформаторного ринку СНД, а також, завдяки своїй технологічної оснащеності, знанням, досвіду і професіоналізму, є одним зі світових лідерів трансформаторобудування.
Магістр