0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

СТРУКТУРА І ПЕРСОНАЛ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА (ID:889328)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Міжнародне право
Сторінок: 25
Рік виконання: 2020
Вартість: 180
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП……………………………………….……………………………......3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ………………………………………………………………………..…...5 1.1. Історія формування сучасної дипломатії……………………………….5 1.2. Процес формування дипломатичних представництв….………………6 РОЗДІЛ 2. ПЕРСОНАЛ І СТРУКТУРА ……………………..…………...8 2.1. Персонал дипломатичного представництва….……...……………........8 2.2. Структура дипломатичного представництва…………………….……15 ВИСНОВКИ…...…………………………………..………………………...22 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...24
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Окремо в дипломатичному представництві стоїть його глава. Глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах) є вищим офіційно акредитованим представником держави у країні перебування. Він відповідає за діяльність дипломатичного представництва та його персоналу, а також здійснює загальне політичне керівництво і контроль за діяльністю усіх інших організацій і осіб своєї держави, що знаходяться на території країни акредитації. Оскільки посол не є звичайним адміністратором, який очолює державну установу, а є особою, яка відповідає за дотримання загальнополітичного курсу своєї країни щодо країни перебування, він особливо потребує надійного, висококваліфікованого апарату – членів персоналу представництва[12, с.101]. Питання нормативно-правової регламентації норм дипломатичних зносин залишалося наріжним каменем після Другої світової війни. Необхідно було закріпити чіткий порядок, що охопив би всі основні питання, що стосуються дипломатії і оновив їхню основу, що збудувалася раніше. Тому у Відні з 2 березня по 14 квітня 1961 р. відбувалася конференція, в якій взяли участь делегації із 81 держави. Було прийнято Віденську конвенцію про дипломатичні зносини (далі – Конвенція), яка охопила всі основні питання дипломатичних відносин (заснування дипломатичних представництв, їх функції, призначення та відкликання глави, членів персоналу дипломатичного представництва та ін.) і подає докладну регламентацію привілеїв та імунітетів різних категорій співробітників дипломатичних представництв»[18, с.226]. Для нашої теми важливо, що Конвенція охоплює питання персоналу дипломатичного представництва.