0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Метафора в газеті (ID:178807)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 33
Рік виконання: 2015
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………………...3 Розділ 1. Теорія метафори у науковій літературі………………………...6 Розділ 2. Функції метафори та метонімії в сучасних газетно-публіцистичних текстах…………………………………………………..17 Висновки…………………………………………………………………..28 Список використаної літератури………………………………………...30
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Метафоризована лексика є найбільш виразним засобом творення публіцистичного тексту. Та й у загальномовній практиці безліч слів реально чи потенційно пов'язані з метафорою. Найменування, що виникають у результаті метафоричного перенесення є породженням розвитку системи мови, заснованій на багатогранності мовного знака. Метафори буквально заполонили сучасну українську публіцистику. На сьогодні можна виділити два аспекти метафоричної категоризації в політичному мовленні публіцистики. Перший пов’язаний із необхідністю вербальної категоризації нових понять, його наслідком є концептуальна метафора. Політичні медіатексти стають сферою метафоричної деривації найменувань. З-поміж концептуальних метафор можемо назвати ті, що позначають сталі суспільно-політичні реалії (гілки влади, податковий прес, архітектура безпеки, хвиля страйків); сюди ж можна віднести словосполучення із сигніфікатами метафоричного компонента механізм та важіль (механізм реформ, важелі впливу). Концептуальні метафори в суспільно-політичній сфері можуть набувати значення термінів. Другий аспект – нова категоризація реальності, пов’язана із вторинною номінацією фрагментів дійсності. Це явище охоплює весь спектр політичних реалій [13, с. 427]. Аналіз різноманітних контекстів використання метафори свідчить про те, що вона відіграє роль як конструктивного, так і деструктивного компонента дискурсу. Проаналізовані тексти дають підстави вважати, що метафоричний вислів передає більше інформації порівняно з буквальним і водночас акцентує на найсуттєвіших, з погляду суб’єкта мовлення, ознаках реалії. Оцінюючи роль метафори як засобу акцентації, можемо припустити, що ЗМІ свідомо привертають увагу насамперед до негативних явищ і процесів у політичному житті. Метафора дозволяє певним чином передбачити розвиток політичних подій, наштовхнути читача на потрібну думку; такий спосіб «доопрацювання» інформації є особливо ефективним, бо читач доходить висновку самостійно.