Готові роботи
ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ПІД ПРОВОДОМ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ПІД ПРОВОДОМ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (ID:174623)

ПредметЕкономічна історія
Тип роботи реферат
Рік виконання 2014
Кількість сторінок 28
Зміст Зміст Вступ 2 Розділ І. Наслідки аграрної еволюції українських земель в період визвольної війни 1654-1657рр. 3 1.1.Аграрна політика Б. Хмельницького 3 1.2. Утворення козацької власності на землю 5 1.3. Становище селян 8 Розділ ІІ. Мануфактурний період української промисловості. Вплив визвольної війни 1654-1657рр. на нього 12 2.1. Становище міст 12 2.2. Виникнення мануфактур 13 2.3. Промисловість 15 Розділ ІІІ. Національний грошовий ринок. Фінанси 19 3.1.Торгівля 19 3.2. Фінансово-грошова система 23 Висновок 26 Список використаної літератури 27
Ціна(грн.) 80
Зразок роботи:
3.2. Фінансово-грошова система Розвиток торгівлі в XVI —XVIII ст. сприяв процесу подальшого форму¬вання фінансово-грошової системи. Для тогочасного грошового обігу харак¬терним був біметалізм — використання як золотих, так і срібних монет, які оцінювалися стихійно, за ринковою вартістю вміщеного в них металу. В Українській козацькій державі фінанси підпорядковувалися гетьману, вони були невіддільні від його приватного господарства. Доходи ство¬реного державного скарбу за Б. Хмельницького становили сотні тисяч золотих. Частину доходів він діставав від земельних володінь — колишніх королівщин, маєтків магнатів, шляхти і католицького духовенства. У трьох воєводствах (Київському, Брацлавському та Чернігівському) королівщині належало близько 450 міст і сіл, магнатам і шляхті — близько 1400, католицькій церкві — понад 50. Ці землі частково були зайняті селянами і козаками, частково перейшли у відання військового скарбу. Більшу частину цих земель держава передала старшині та козакам, які не одержували ніякої платні грішми, а також монастирям. Деяку частину землі військовий скарб продав. Значні доходи козацька держава одержувала із сільськогосподарських промислів. У її власність перейшли млини, винокурні, броварні, корчми, лісові буди та інші підприємства, які раніше належали королівщинам або шляхті. В умовах становлення та зміцнення Української держави великого поши¬рення набула оренда. Орендували винокурні, шинки, корчми, млини та ін. Великими орендарями були магістрати й монастирі. Поруч з ними багаті козаки та міщани брали оренду на власні імена. Вони здебільшого орен¬дували млини, винокурні, шинки. Важливою статтею поповнення державного скарбу були доходи від торгівлі. Існував ряд внутрішніх торгових зборів, що їх платили на торгах і ярмарках, зокрема возове — від возів, помірне — від мір збіжжя, повідер-щина — від продажу відрами спиртних напоїв, а на дорогах — мостове, перевіз. Великі міста гроші від цих зборів брали на власні потреби, а містеч¬ка — передавали їх до скарбу. Повністю належали скарбові кордонні мита від ввезення та вивезення товарів. Усі старі оборонні універсали, надані купцям, було скасовано, "аби і найменший ущербок скарбові нашому войсковому не бил", проте гетьман іноді звільняв купців від мит та інших торго¬вих зборів. Головним джерелом прибутків військового скарбу були загальні податки з населення Української козацької держави. Зокрема стягували: побір або подимне — постійний податок від хати, дворів, землі; стацію — надзвичайний податок, який йшов переважно на утримання війська. Розміри податків стано¬вили від 1 до 12 золотих. Інколи їх сплачували зерном. Податки платили в основному селяни й міщани. Оподатковувалися також виробники спирт¬них напоїв. Цей податок, який називався показанщиною, платили і козаки. Кошти державного скарбу за Б. Хмельницького витрачали в основному "на утримання послів і на всякі військові потреби". Рядових козаків за свою службу забезпечували земельними ділянками. Проте вища військова стар¬шина й адміністрація одержували платню грішми: генеральний писар -1000 золотих, генеральний обозний, військові судді — по 300, судовий пи¬сар — 100, гетьманський бунчужний, гарматні, полкові, сотенні хорунжі - по 50 золотих. Така платня була затверджена "Березневими статтями" 1654 р. Делегати Війська Запорозького пропонували видавати платню також пол¬ковникам і полковим осавулам по 200 золотих, сотникам — по 100, іншим старшинам — по 50, рядовим козакам — по ЗО золотих, але це прохання не було задоволене. Однак, незважаючи на складні умови Визвольної війни середини XVII ст., фінанси України в цілому були добре організовані. Державний скарб, успішно долаючи труднощі, виконував покладені на нього важливі функції. Отже, фінанси українських земель були організаційно об'єднані з фінан¬совими системами Російської імперії та королівської Польщі. Жорстка централізована політика російського царизму призвела до остаточної втра¬ти Лівобережною Україною будь-яких автономних прав у фінансово-кре¬дитній сфері.
Інші роботи з даної категорії:

Замовлення

Замовлення

Хочу такой виджет