Зразок роботи
1.2. Деякі аспекти адміністрування публічних відносин у сфері інтелектуальної власності
На сьогоднішній день в Україні функціонує недосконала технологія адміністрування інтелектуальної власності. Вагомим негативом нині діючого механізму регулювання є те, що в ньому майже відсутній цілісний, інтегральний підхід до інструментів інформаційного забезпечення, аудиту, надання юридичної охорони, економічного моніторингу вартості та використання об’єктів інтелектуальної власності. Координація інтелектуальною власністю фактично припиняється на етапі надання охоронного документа, а система управління, яка вирішує проблеми, що стосуються аналізу прав користування і включення їх до господарського обігу, тобто з економічною віддачею одержанням доходу чи іншої вигоди, основного, заради чого, фактично, й формуються оцінки вартості та користування, відсутня 5, с. 212.
Нині для розквіту тієї чи іншої цивілізованої держави необхідним є гарантування правового захисту інтелектуальної власності. В порівнянні з природними ресурсами, резерви яких є скінченними, інтелектуальна власність є ресурсом невичерпним, у зв’язку з чим, останнім часом, вона стрімко трансформує матеріальні активи і набуває ознак направляючого орієнтира розвитку суспільства в економічному і культурному напрямках 30, с. 5.
Важливою вимогою для продуктивної роботи сфери інтелектуальної власності є факт існування державної системи правового захисту інтелектуальної праці та власності. Факт існування такої системи має два основні мети. Перше, це необхідність юридично-дозволеним способом надійно зафіксувати матеріальні й моральні права творців і власників прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Друге, потрібно мотивувати в межах публічного управління політики активізацію творчої праці населення, популяризувати наслідки їх досягнень, пропагандувати чесну торгівлю.
Ми вважаємо, що існування механізму юридичного захисту є обов’язковим для будь-якої держави. Проте тільки на цьому інтереси країни у сфері інтелектуальної власності не повинні закінчуватись. Вкрай важливо досліджувати можливість появи ризиків і небезпек пов’язаних з існуванням інтелектуальної власності. Наприклад, ймовірними способами втрати об’єктів інтелектуальної власності певними компаніями в актуальних умовах можуть стати такі: викрадення документів або інформаційних ресурсів про наявні об’єкти інтелектуальної власності; відсутність прагнення формувати і юридично оберігати об’єкти інтелектуальної власності; утрата професійних спеціалістів, які володіють даними про об’єкти інтелектуальної власності; недозволений допуск до технологій та документальних даних, в яких виконані або зазначені об’єкти інтелектуальної власності тощо 30, с. 7-8.
Публічне управління, чи інструменти управління, у сфері охорони інтелектуальної власності доцільно тлумачити як діяльність із забезпечення цілей публічного управління із охорони інтелектуальної власності за допомогою реалізації бажаного і дозволеного впливу суб’єкта публічного управління на об’єкт управління у цій області.
Інструменти публічного управління - це методи вирішення розбіжностей явища чи процесу в публічному управлінні, поетапне виконання дій, що грунтуються на фундаментальних, конститутивних принципах, цільовій направленості із застосуванням відповідних їй правил і способів управління 14, с. 110.
Юридичні механізми державної регламентації публічних відносин в області інтелектуальної влас¬ності - це конструкція, що складається із взаємообопільних правових способів нормативного рівня, яких повинно бути достатньо для виконання певних цілей. Юридичний механізм публічного управління включає в себе закони і постанови Вер¬ховної Ради України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України тощо 4, с. 215.
Доцільно буде також вказати, що юридичні інструменти держав¬ного регламентування публічних відносин в області інте¬лектуальної власності в країні функціонують на основі системи державного захисту, нагляду інтелекту¬альної власності в Україні, яка включає законодавчу, виконавчу та судову гілки влади.
Український інститут промис¬лової власності, Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, Антипіратський союз України та ін. – це деякі недержавні інституції, що також мають в своєму арсеналі певні правові інструменти державного управління публічними відносинами 37, с. 244.
Дослідивши становище юридичних інструментів регламентації публічних відносин в області інтелектуальної власності, в процесі розвитку ринкових відносин, виокремлено ряд проблем, серед них:
Дуже низький рівень розробки законодавчої бази щодо функціонування франчайзингу, результативного захисту торгових марок, фірмових найменувань, раціо¬налізаторських пропозицій, а також наявність великої кількості колізій в нормативно-правових актах, що стосуються антимонопольного становища 37, с. 245.
1. Відсутність рівноваги між попитом і пропози¬цією інтелектуальних товарів в усіх сферах народного господарства країни.
Пристосування організацій охорони інтелектуаль¬ної власності у глобальній мережі Інтернет (інформа¬ційні течії, публікування наукових, технічних інфор¬маційних даних, що пов’язані правами авторів) 4, с. 215.
Отже, здійснений аналіз основних аспектів публічного адміністрування галуззю інтелектуальної власності України говорить про те, що продуктивна реалізація цієї сфери можлива лише за наявності факту існування державних юридичного захисту інтелектуальної праці та власності, результатом якої стане
фіксація моральних і матеріальних авторських прав на об’єкти права інтелектуальної власності та мотивуватиме до активізації творчого потенціалу громадян. Держава повинна піклуватися про те, щоб формувати і підтримувати необхідне середовище для підтримання та зміцнення свого інтелектуального потенціалу, так як трансформації у державній системі інтелектуальної власності здійснюють вплив на прогрес багатьох сфер народного господарства.
Підсумування ключових аспектів функціонування інструментів публічного управління, дало можливість дійти висновку, що, попри наявність детальних досліджень, що здійснювались в області публічного управління та охорони інтелектуальної власності, тема інструментів публічного управління у в галузі охорони інтелектуальної влас¬ності ще не була повністю проаналізована і розкрита.
Рекомендації щодо вдосконалення функціонування важелів державного регулювання публічних відносин:
- необхідно запустити процес національного статистичного моніторингу щодо користування об’єктів інтелектуальної власності, які були сформовані за державні фінансові ресурси або за допомоги держави в новітньо-інвестиційних процесах;
- модернізувати судову гілку влади, запроваджуючи в державі патентний суд;
- підвищити рівень контролю над ЦОВВ щодо комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.
Магістр